Велике село Мельники розтягнулося на кілька кілометрів уздовж Холодного Яру.
Вперше згадується в 1629 році. За переказами, в давнину жителі будували вздовж річки Сріблянка, яка протікає через село, водяні млини, від чого пішла назва. Село належало Мотронинському монастирю, який, за переказами, був заснований ще в XI сторіччі на місці фортеці смілянського воєводи Мирослава його вдовою Мотроною. В свою чергу, основою давньоруської фортеці було Мотронинське городище скіфських часів.
В XVIII столітті село Мельники і Мотронинський монастир стали опорним пунктом Коліївщини - повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Поруч - Гайдамацький став, де гайдамаки святили ножі, а також джерело Святого Онуфрія. Сусідній яр носить ім'я Склик - тут висів на дереві великий казан ...
Велике село Мельники розтягнулося на кілька кілометрів уздовж Холодного Яру.
Вперше згадується в 1629 році. За переказами, в давнину жителі будували вздовж річки Сріблянка, яка протікає через село, водяні млини, від чого пішла назва. Село належало Мотронинському монастирю, який, за переказами, був заснований ще в XI сторіччі на місці фортеці смілянського воєводи Мирослава його вдовою Мотроною. В свою чергу, основою давньоруської фортеці було Мотронинське городище скіфських часів.
В XVIII столітті село Мельники і Мотронинський монастир стали опорним пунктом Коліївщини - повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Поруч - Гайдамацький став, де гайдамаки святили ножі, а також джерело Святого Онуфрія. Сусідній яр носить ім'я Склик - тут висів на дереві великий казан, дзвін якого збирав гайдамаків і козаків на сходки.
В 1918-1922 роках Мельники також були центром українського повстанського руху. На місці головного штабу військ УНР встановлено пам'ятний знак, збереглася могила отамана Василя Чучупаки.
Велике село Мельники розтягнулося на кілька кілометрів уздовж Холодного Яру.
Вперше згадується в 1629 році. За переказами, в давнину жителі будували вздовж річки Сріблянка, яка протікає через село, водяні млини, від чого пішла назва. Село належало Мотронинському монастирю, який, за переказами, був заснований ще в XI сторіччі на місці фортеці смілянського воєводи Мирослава його вдовою Мотроною. В свою чергу, основою давньоруської фортеці було Мотронинське городище скіфських часів.
В XVIII столітті село Мельники і Мотронинський монастир стали опорним пунктом Коліївщини - повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Поруч - Гайдамацький став, де гайдамаки святили ножі, а також джерело Святого Онуфрія. Сусідній яр носить ім'я Склик - тут висів на дереві великий казан ...
Велике село Мельники розтягнулося на кілька кілометрів уздовж Холодного Яру.
Вперше згадується в 1629 році. За переказами, в давнину жителі будували вздовж річки Сріблянка, яка протікає через село, водяні млини, від чого пішла назва. Село належало Мотронинському монастирю, який, за переказами, був заснований ще в XI сторіччі на місці фортеці смілянського воєводи Мирослава його вдовою Мотроною. В свою чергу, основою давньоруської фортеці було Мотронинське городище скіфських часів.
В XVIII столітті село Мельники і Мотронинський монастир стали опорним пунктом Коліївщини - повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Поруч - Гайдамацький став, де гайдамаки святили ножі, а також джерело Святого Онуфрія. Сусідній яр носить ім'я Склик - тут висів на дереві великий казан, дзвін якого збирав гайдамаків і козаків на сходки.
В 1918-1922 роках Мельники також були центром українського повстанського руху. На місці головного штабу військ УНР встановлено пам'ятний знак, збереглася могила отамана Василя Чучупаки.
Гайдамацький став
Природний об'єкт
Легендарний Гайдамацький (Монастирський) став розташований у самому серці Холодного Яру, в глибокій балці біля Мотронинського монастиря та скіфського городища. З обох боків став захищений оборонними валами.
За легендою, на початку Коліївщини у 1768 році перед виступом у похід гайдамаки під проводом Максима Залізняка зібралися біля ставу на молебень, освятили свою зброю на святу справу і пішли визволяти Україну від ворогів. У 1968 році на дні водойми було знайдено чимало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків.
У 2006 року учасники щорічних вшанувань героїв Холодного Яру відновили тут ритуал освячення зброї. На березі облаштована зона відпочинку з великою альтанкою.
Національний природний парк "Холодний Яр"
Історична місцевість , Заповідна територія
Легендарне урочище Холодний Яр – це історична місцевість на сході Черкащини, вздовж однієї з приток річки Тясмин. Є цілою системою ярів, пагорбів і балок, покритих реліктовим листяним лісом площею 7 тисяч гектарів.
Поширена кліматична версія походження назви – влітку в ярах завжди прохолодніше, ніж на околицях.
Завдяки особливому мікроклімату Холодного Яру тут можна зустріти багато рідкісних рослин. Зокрема, ботанічний заказник "Білосніжний" площею 1,5 гектара охороняє локалітет острівної материкової популяції підсніжника складчастого, найближчим місцем зростання якого є Крим. Масове цвітіння підсніжників у березні приваблює в Холодний Яр тисячі туристів.
На території Холодного Яру знайдено сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської. Зокрема, збереглися вали та кургани скіфського городища (VI сторіччя до нашої ери), всередині якого знаходиться старовинний Мотронинський монастир – неформальна столиця Холодного Яру.
За всіх часів Холодний Яр служив притулком для місцевих жителів під час нападів ворогів. У різні часи тут діяли козацькі загони, гайдамаки, українські повстанці, радянські партизани. Пам'ятними місцями є "Склик" – місце збору гайдамаків, Гайдамацький став, в якому повстанці освячували зброю, могила головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, пам’ятник літописцю Холодного Яру Юрієві Горлісу-Горському тощо.
Важливим сакральним місцем Холодного Яру також є Дуб Максима Залізняка, поблизу якого в 2015 році збудовано дерев'яний храм Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського), працює музейно-етнографічний комплекс "Дикий Хутір".
У 2022 році указом Президента України створено Національний природний парк "Холодний Яр", до складу якого передано у постійне користування 6800 гектарів земель державної власності. Також на території національного парку діє філія "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", працює Медведівський краєзнавчий музей.
Через Холодний Яр проходить автошлях Т-2402 "Чигирин – Кам'янка", вздовж нього розташовані села Медведівка, Мельники, Буда.
Пам'ятник Василеві Чучупаці
Пам'ятник/монумент
Пам'ятний знак на місці останнього бою головного отамана гайдамацького полку Холодноярської республіки Василя Чучупаки на околиці Мельників встановлено у 1995 році з ініціативи Історичного клубу "Холодний Яр" та громадськості.
Пам'ятник героям Холодного Яру
Пам'ятник/монумент
Пам'ятник героям Холодного Яру встановлено в 2003 році в центрі села Мельники, яке вважалося столицею Холодноярської республіки та центром визвольної боротьби різних епох.
Скульптори Валентин та Максим Сірі виконали монумент із каменю пісковика, що нагадує стовбур зрубаного дерева з вирізаними на його поверхні дубом та образами холодноярських героїв. Стелу вінчає позолочений тризуб.
Поруч у 2010 році встановлено пам'ятник офіцеру армії Української Народної Республіки, письменнику Юрію Горліс-Горському, автору відомого роману "Холодний Яр".
Поляна підсніжників
Природний об'єкт
Найбільший масив підсніжника складчастого в Холодному Яру зростає на території ботанічного заказника "Білосніжного" за 1,5 кілометри на північний схід від Мотронинського монастиря. Ця поляна підсніжників особливо популярна серед туристів під час цвітіння первоцвітів протягом березня та на початку квітня.
Заказник площею 1,5 гектара охороняє локалітет острівної материкової популяції підсніжника складчастого, найближчим місцем зростання якого є Крим. Загалом на заповідних лісових галявинах Холодного Яру зростає найбільша в Україні рівнинна популяція підсніжників – близько 60 гектарів.
Щовесни у Холодному Яру проводиться акція "Первоцвіт". Для збереження популяції підсніжника відвідувачів просять дотримуватися правил поводження, щоби мінімізувати антропогенне навантаження на природоохоронній території. Зокрема, пройти до первоцвітів можна лише дозволеним маршрутом, сходити з якого заборонено. Також заборонено, заходити за обмежувальну стрічку та зривати квіти. Відвідувачів просять не смітити, а для пікніків користуватися спеціальними рекреаційними майданчиками.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Черкаська |