Велике село Покровське розташоване між Хаджибейським та Тилігульским лиманами, в 45 кілометрах на північ від Одеси.
Засноване в XVIII сторіччі підполковником Іваном Курісом - сподвижником Суворова, якому за участь в Причорноморській кампанії були подаровані землі по правий бік річки Тилігул. На честь першої православної церкви, збудованої на колишній турецькій землі, маєток було названо Покровським, потім Курісово-Покровським.
В 1810-1820 роках був побудований палац, що нагадує за формою середньовічний замок, який зберігся до наших днів в руїнах.
В 1921 році село було перейменовано радянською владою на Петровське на честь більшовика Григорія Петровського, в маєтку розмістилася сільськогосподарська ...
Велике село Покровське розташоване між Хаджибейським та Тилігульским лиманами, в 45 кілометрах на північ від Одеси.
Засноване в XVIII сторіччі підполковником Іваном Курісом - сподвижником Суворова, якому за участь в Причорноморській кампанії були подаровані землі по правий бік річки Тилігул. На честь першої православної церкви, збудованої на колишній турецькій землі, маєток було названо Покровським, потім Курісово-Покровським.
В 1810-1820 роках був побудований палац, що нагадує за формою середньовічний замок, який зберігся до наших днів в руїнах.
В 1921 році село було перейменовано радянською владою на Петровське на честь більшовика Григорія Петровського, в маєтку розмістилася сільськогосподарська школа. Під час Другої світової війни тут була румунська комендатура. Після пожежі 1990 року садиба не відновлювалась.
В 2016 році село було перейменоване з Петровського на Курісове. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" селу Курісове було повернуто історичну назву - Покровське.
Велике село Покровське розташоване між Хаджибейським та Тилігульским лиманами, в 45 кілометрах на північ від Одеси.
Засноване в XVIII сторіччі підполковником Іваном Курісом - сподвижником Суворова, якому за участь в Причорноморській кампанії були подаровані землі по правий бік річки Тилігул. На честь першої православної церкви, збудованої на колишній турецькій землі, маєток було названо Покровським, потім Курісово-Покровським.
В 1810-1820 роках був побудований палац, що нагадує за формою середньовічний замок, який зберігся до наших днів в руїнах.
В 1921 році село було перейменовано радянською владою на Петровське на честь більшовика Григорія Петровського, в маєтку розмістилася сільськогосподарська ...
Велике село Покровське розташоване між Хаджибейським та Тилігульским лиманами, в 45 кілометрах на північ від Одеси.
Засноване в XVIII сторіччі підполковником Іваном Курісом - сподвижником Суворова, якому за участь в Причорноморській кампанії були подаровані землі по правий бік річки Тилігул. На честь першої православної церкви, збудованої на колишній турецькій землі, маєток було названо Покровським, потім Курісово-Покровським.
В 1810-1820 роках був побудований палац, що нагадує за формою середньовічний замок, який зберігся до наших днів в руїнах.
В 1921 році село було перейменовано радянською владою на Петровське на честь більшовика Григорія Петровського, в маєтку розмістилася сільськогосподарська школа. Під час Другої світової війни тут була румунська комендатура. Після пожежі 1990 року садиба не відновлювалась.
В 2016 році село було перейменоване з Петровського на Курісове. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" селу Курісове було повернуто історичну назву - Покровське.
Палац-садиба Курісів
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Руїни палацу підполковника Івана Куріса в Покровському, сподвижника Суворова, який прославився під час 2-ї турецької війни, часто називають "Петрівський замок" або "Замок Куріса".
Садибу Покровське підполковник отримав в нагороду за участь у Причорноморській кампанії. Палац він почав будувати в 1810 році, оселившись у Покровському після звільнення зі служби. За формою будівля нагадувала середньовічний замок, в оформленні були використані елементи готики та мавританської архітектури.
В 1892 році нащадки Івана Куріса реконструювали палац, запросивши знаменитого одеського архітектора Миколу Толвінського. Був надбудований третій поверх, з'явилася широка тераса та величні дзеркальні сходи, нові вежі, балкончики та мінарети.
Після більшовицького перевороту садибу Курісів займала сільськогосподарська школа, а під час Другої світової війни - румунська комендатура.
Після пожежі 1990 року палац не відновлювався, проте руїни досі вражають величчю. Також зберігся парк в англійському стилі з каналами та ставком. Наразі "Палац Куріса" знаходиться на території Тилігульського аграрного фахового коледжу.
В 2020 році палац-садибу Курісів визнано пам’яткою культурної спадщини України.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Одеська |