Вовчик

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гн ...

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гната Коломия.

Під час радянської колективізації та Голодомору село вчинило організований опір більшовицьким окупантам та було внесено на так звану "чорну дошку", що передбачало повне вилучення харчів в усіх селян і тотальний голод.

У пізні радянські часи в селі активно розвивалася соціальна інфраструктура.

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гн ...

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гната Коломия.

Під час радянської колективізації та Голодомору село вчинило організований опір більшовицьким окупантам та було внесено на так звану "чорну дошку", що передбачало повне вилучення харчів в усіх селян і тотальний голод.

У пізні радянські часи в селі активно розвивалася соціальна інфраструктура.