Першою відкрили інтерактивну залу для дитячих майстеркласів зі складання археологічних пазлів і з археологічного стрічкового ліплення.
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини переїхав до нового приміщення на вулиці Гоголя в центрі міста. Попереднє приміщення було затісним, адже у фондах близько пʼятдесяти тисяч артефактів, яких містяни ще не бачили, повідомляє "Суспільне".
Нині музей проводить майстеркласи просто неба, також є незвична розвага – складання історичних пазлів – це винахід працівників музею, розповів його керівник Михайло Сиволап.
"Чим гарні ці пазли, вони розвивають у дитини логічне мислення та просторову уяву", – пояснює директор.
Утім ці складанки відтворені за зразком древніх посудин, знайдених на розкопках. Вони мають підпис, що це є, як датується.
Поки решта експозицій ще облаштовуються. Раніше Археологічний музей Середньої Наддніпрянщини був у кінотеатрі "Україна", але те приміщення було замалим, аби показати черкасцям всю кількість знайдених за роки артефактів.
"Прийнятих у нас понад 16 тисяч, а неприйнятих – точно не скажу, але не менше ніж 50 тисяч. Тут влізе дві, три, чотири тисячі. Говорити рано, бо я просив 20 вітрин. Зараз вісім стоїть", – пояснив Михайло Сиволап.
У головному залі музею лише частина відшуканого у 2023 році на розкопках черкаського Подолу. Є реставрований черкаський посуд кінця XVIII – початку XIX століття. Ще пʼять років тому таких артефактів не було, додав пан Михайло.
Старовинні кахлі, монети, речі нещодавно вийняті з-під землі, а ще цеглини, якими будувались Черкаси — те, про що Михайло Сиволап може розповідати годинами, тепер можуть побачити відвідувачі.
"Є, наприклад, екземпляр з будинку Цибульських – вогнетривка цегла з каміна колишнього. Не виключено, що біля цього каміна грівся Тарас Шевченко, коли там три дні жив", – розповів пан Михайло.
І таких історій, додав археолог, чимало. Кожен артефакт – свідок того, як жило місто у минулі століття. Тепер це можна побачити.
Хоч музей ще облаштовується, сюди вже навідуються відвідувачі. Михайло Сиволап каже: ще є над чим працювати і куди розширюватися, бо щороку знахідок стає більше і їх мають бачити люди, аби розуміти свою історію.
Фото: facebook.com/archmuzeumck
Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини переїхав до нового приміщення на вулиці Гоголя в центрі міста. Попереднє приміщення було затісним, адже у фондах близько пʼятдесяти тисяч артефактів, яких містяни ще не бачили, повідомляє "Суспільне".
Нині музей проводить майстеркласи просто неба, також є незвична розвага – складання історичних пазлів – це винахід працівників музею, розповів його керівник Михайло Сиволап.
"Чим гарні ці пазли, вони розвивають у дитини логічне мислення та просторову уяву", – пояснює директор.
Утім ці складанки відтворені за зразком древніх посудин, знайдених на розкопках. Вони мають підпис, що це є, як датується.
Поки решта експозицій ще облаштовуються. Раніше Археологічний музей Середньої Наддніпрянщини був у кінотеатрі "Україна", але те приміщення було замалим, аби показати черкасцям всю кількість знайдених за роки артефактів.
"Прийнятих у нас понад 16 тисяч, а неприйнятих – точно не скажу, але не менше ніж 50 тисяч. Тут влізе дві, три, чотири тисячі. Говорити рано, бо я просив 20 вітрин. Зараз вісім стоїть", – пояснив Михайло Сиволап.
У головному залі музею лише частина відшуканого у 2023 році на розкопках черкаського Подолу. Є реставрований черкаський посуд кінця XVIII – початку XIX століття. Ще пʼять років тому таких артефактів не було, додав пан Михайло.
Старовинні кахлі, монети, речі нещодавно вийняті з-під землі, а ще цеглини, якими будувались Черкаси — те, про що Михайло Сиволап може розповідати годинами, тепер можуть побачити відвідувачі.
"Є, наприклад, екземпляр з будинку Цибульських – вогнетривка цегла з каміна колишнього. Не виключено, що біля цього каміна грівся Тарас Шевченко, коли там три дні жив", – розповів пан Михайло.
І таких історій, додав археолог, чимало. Кожен артефакт – свідок того, як жило місто у минулі століття. Тепер це можна побачити.
Хоч музей ще облаштовується, сюди вже навідуються відвідувачі. Михайло Сиволап каже: ще є над чим працювати і куди розширюватися, бо щороку знахідок стає більше і їх мають бачити люди, аби розуміти свою історію.
Фото: facebook.com/archmuzeumck