Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

...

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

Як один із оборонних вузлів Львова, кармелітський костел неодноразово зазнавав атак, а в 1748 році навіть послужив ареною так званій "монахомахії" - боротьби між ченцями-кармелітами та капуцинами.

В 1991 році костел і монастир було передано ченцям Студійського Уставу Української греко-католицької церкви (ордену, заснованого в 1920-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким) та наново освячено на честь Святого Архистратига Михайла, святого покровителя України-Руси та хоронителя Гробу Господнього.

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

...

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

Як один із оборонних вузлів Львова, кармелітський костел неодноразово зазнавав атак, а в 1748 році навіть послужив ареною так званій "монахомахії" - боротьби між ченцями-кармелітами та капуцинами.

В 1991 році костел і монастир було передано ченцям Студійського Уставу Української греко-католицької церкви (ордену, заснованого в 1920-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким) та наново освячено на честь Святого Архистратига Михайла, святого покровителя України-Руси та хоронителя Гробу Господнього.