Пам'ятки Опішні

Національний музей-заповідник українського гончарства засновано в Опішні в 1986 році. Це стародавнє селище здавна славилося як найбільший центр майстрів кераміки, гончарна столиця України.

В експозиції просто неба представлені ексклюзивні авторські роботи опішнянських гончарів, серед яких лауреати премії Тараса Шевченка, а також майстрів з інших регіонів, які беруть участь у щорічних фестивалях монументальної керамічної скульптури.

У виставковій залі представлені особливо цінні експонати, велика колекція книг про гончарство.

Всі відвідувачі Національного музею-заповідника українського гончарства отримують у подарунок свищик. За попередньою домовленістю можлива зустріч із майстром, який продемонструє мистецтво роботи на гончарному колі. На території знаходиться сувенірна крамниця.

Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів присвячений представникам однієї з найдавніших гончарних династій Опішні.

Представлено колекцію гончарних виробів майстрів династії Пошивайлів та твори інших видів народного мистецтва.

В ході екскурсії гостей знайомлять із історією створення музею-садиби, інтер'єрами будинку, сімейними фотографіями.

Меморіальний музей-садиба всесвітньо відомої гончарки Олександри Селюченко в Опішні розповідає про життєвий та творчий шлях заслуженої майстрині народної творчості України, однієї з найвидатніших майстрів традиційної глиняної зоо- та антропоморфної скульптури малих форм.

Вона народилася в 1921 році в родині простих гончарів і все життя прожила в Опішні, лише одного разу деякий час залишивши рідне село. Олександра Селюченко вважається неперевершеним майстром традиційної української глиняної іграшки.

В музеї можна ознайомитися з її творами та технологією виготовлення глиняних виробів у домашніх умовах.

На подвір'ї садиби зберігся старий гончарний горн, який використовувала керамістка.

Музей звареного борщу та Музей живого хліба відкрили в Опішні на базі садиби зеленого туризму "Лялина світлиця" під час етнофестивалю "Живий хліб" у 2020 році.

Власниця садиби Олена Щербань щодня готує гостям борщ за новим рецептом, яких знає щонайменше 365. Серед них – весільний, поминальний, зимовий, літній, білий, коричневий та багато інших.

В одній із хат етносадиби представлена колекція горщиків з різних регонів, рогачі, а також традиційна піч, у якій готують страви. Також представлено інгредієнти, які додають до борщу у різних регіонах України.

Будинок Кричевського-Лебіщака в Опішні – приміщеня колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства (Земської гончарної школи).

Побудований у 1916 році в стилі українського модерну за проєктом видатного архітектора та живописця Василя Кричевського, автора українського Тризуба, за участі інструктора гончарного виробництва, технолога-кераміста з Галичини Юрія Лебіщака.

Протягом багатьох років Будинок Кричевського-Лебіщака був осередком гончарного життя Опішні. В 1925 році тут була відкрита Опішнянська керамічна промислова школа, в 1929 році була утворена гончарна артіль "Художня кераміка", потім функціонувала Опішнянська школа майстрів художньої кераміки, потім цех №1 Опішнянського заводу "Художня кераміка".

З 1986 року будівля у віданні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні. Відкрита Стіна гончарної слави України та Музей мистецької родини Кричевських. Діють виставки: "Гончарні візії країни", "Сучасна кераміка Україна, "Кераміка Опошнянського модерну" тощо. Розгорнуто виставку творів родини Кричевських.