Пам'ятки Мостиськ

Історико-краєзнавчий музей "Мостищина" створений у 1994 році з нагоди відзначення 750-ліття першої писемної згадки про Мостиська з ініціативи групи активістів на чолі з місцевим істориком і краєзнавцем Іваном Саганом.

Музей розміщується в самому центрі міста, біля площі Ринок, в колишньому будинку повітового лікаря, громадського діяча, видатного просвітителя Омеляна Лебедовича, збудованому у 20-х роках ХХ століття.

Фонди музею "Мостищина" налічують майже 3 тисячі одиниць зберігання.

В п'яти залах музею представлені мистецькі твори, речі побуту, старовинні меблі, археологічні знахідки, нумізматика, матеріали (документи, щоденники) про рідний край, 300 книг рідкісних видань, зброя, інформація про видатних людей Мостищини.

Окрема експозиція присвячена діячам легіону Українських Січових Стрільців Галичини, національно-визвольному руху у краї.

Значну цінність становлять картини видатної художниці Олени Кульчицької, знайдені в селах Малнів і Черневе.

Костел Різдва Святого Іоанна Хрестителя в Мостиськах збудований у 1604 році на місці старого дерев'яного католицького храму, заснованого в 1404 році польським королем Владиславом II Ягайло.

Костел у готичному стилі мав 5 вівтарів та 2 каплиці, до яких у 1722 році додалися ще 2 вівтарі.

За радянської влади храм залишався чинним, зараз відреставрований.

Палац у Мостиськах збудували на початку XIX столітті для Антонія Страхоцького. Тоді це було окреме село Рудники у північному передмісті Мостиськ, що нині злилося з містом.

Автором проєкту палацу, ймовірно, був популярний на той час архітектор Фридерик Бауман. Палац у романтичному стилі має два крила, які поєднує вежа-ротонда зі шпилястим дахом під черепицею, і нагадує оборонний замок. Головний вхід до палацу за архітектурою подібний до храму, він має неоготичний щипець, гострі арки лоджії, які підпирають колони. На вході гостей зустрічали лежачі леви. Біля палацу була велика оранжерея, схожа на готичну каплицю, та парк зі ставком. Посередині водойми на маленькому острівці стояла альтанка.

Після смерті Антонія Страхоцького маєток з палацом перейшов до графа Борковського, згодом – до графа Холоневського. З 1914 року селом Рудник володів Ланцютський банк, який отримав його від останнього власника за борги.

В часи Першої світової війни в колишньому маєтку Страхоцького розташувався штаб одинадцятої російської армії, яка вела облогу фортеці Перемишль, і саме в цьому палаці було підписано акт про капітуляцію Перемишлю.

Під час Другої світової війни будівля палацу постраждала. Велику бібліотеку та колекцію творів мистецтва, вишуканого посуду та виробів з металу розграбували. Була знищена оранжерея та мальовничі комини на даху.

Після Другої світової війни радянська влада розмістила у палаці школу, яка знаходиться тут і нині. Всередині приміщень збереглися залишки ліпнини.