Чортків

Домініканський костел Матері Божої Святого Розарія та святого Станіслава в Чорткові збудовано в стилі неоготики на початку XX століття за проєктом архітектора Яна Кароля Сас-Зубжицького на місці старого собору, збудованого в 1610 році господарем міста Станіславом Гольським як свою усипальницю.

Спочатку костел Святого Станіслава входив до комплексу оборонного домініканського монастиря, оточеного стінами з вежами та бійницями, але перед Першою світовою війною він був повністю перебудований (з тильного боку зберігся фрагмент оборонної стіни).

Домініканський костел у Чорткові вважається однією з найкрасивіших неоготичних споруд в Україні. Архітектор Сас-Зубжицький, будучи прихильником історичних стилізацій, яскраво втілив у цьому храмі характерні риси власного архітектурного стилю "надвіслянської готики". Нижня частина костелу виконана з каменю, а верхня - із червоної цегли. Фігури святих виготовили скульптори Чеслав Стовп та Діаман Станкевич.

За радянської влади костел Святого Станіслава було закрито, але в 1989 році повернуто домініканцям.

Костел у Чорткові від 2009 року є санктуарієм (святим сховищем) ікони Божої Матері Святого Розарію (Чортківської Богородиці).

Яскрава фахверкова будівля Старої ратуші з годинниковою вежею та флюгером у вигляді півня є візитною карткою Чорткова. ЇЇ оточують дерев'яні торгові ряди, які досі використовуються за призначенням – у них розташовані магазини та інші комерційні заклади.

Стара ратуша у Чорткові збудована у 1905-1908 роках з ініціативи тодішнього бургомістра Людвіка Носса. Після Першої світової війни новозведені торгові ряди продовжили розбудовувати як торгово-адміністративний комплекс. Разом із крамничками дрібної торгівлі тут містився магістрат, поки у місті не збудували Нову ратушу.

Будівля виконана у фахверковому (каркасному) стилі, що притаманний середньовічній архітектурі півночних регіонів Західної Європи. У вежі встановлено швейцарський годинник із чотирма циферблатами, виготовлений 1887 року мюнхенською фірмою "Йоганн Маннхардт". Годинниковий механізм досі перебуває у робочому стані. Його можна оглянути під час екскурсій на вежу, які організує Чортківський туристично-інформаційний центр.

Кафе "Лемківська світлиця", розташоване в приміщенні Старої ратуші, пропонує національні страви лемківської кухні (після депортації з Польщі одна з великих громад лемків осіла в Чорткові).

Двоповерховий будинок товариства "Банк авансовий" навпроти Домініканського костелу Святого Станіслава у Чорткові збудований у 1905 році за бургомістра Людвіка Носса. Саме у цьому будинку Людвік Носс, який також був відомим фармацевтом, відкрив свою другу родинну аптеку, найбільшу в Чорткові.

Зараз це комунальна аптека №143, що працює тепер як аптека-музей. Тут досі панує дух старовинної фармації, який відображається у меблях, виготовлених майстрами австрійського міста Ґрац, вишуканих інтер’єрах і тогочасних прогресивних технологічних пристроях. Зокрема, для оформлення інтер’єрів використано тодішні ноу-хау – фото на порцеляні, художнє кування, різьблене  дерево, бетонярські візерунки.

Крім фабричних ліків, тут пропонують відвідувачам і деякі засоби, створені за сторічними рецептами Людвіка Носса.

Головна синагога в Чорткові - стародавня споруда, побудована в XVII сторіччі, за короля Яна III Собеського.

Відкриття синагоги було пов'язано з тим, що у Чорткові з'явилося кілька багатих єврейських сімей.

Всередині храм був багато розписаний, алтар був прикрашений золотом.

До побудови нової синагоги стара служила резиденцією головного рабина Чорткова.

Літературно-краєзнавчий музей отця Маркіяна Шашкевича працює з 1993 року в приміщенні Чортківської гімназії, що також носить ім'я цього видатного українського письменника і громадського діяча. Ініціаторками створення були викладачки Стефанія Гринда і Анна Савка.

Основна експозиція кімнати-музею присвячена життю, творчості та громадській діяльності Маркіяна Шашкевича. Центральним експонатом є портрет Шашкевича, написаний місцевим художником Степаном Шевчуком.

Основу літературних фондів музею складають документи, копії, газети та журнали, художня, науково-публіцистична література з бібліотеки випускника гімназії Дмитра Штогрина. Є рідкісні, раритетні видання. В окремі експозиції скомпоновано матеріали про випускників гімназії: священників, діячів ОУН-УПА, бійців дивізії "Галичина".

Ще однією цікавою експозицією музею є етнографічні матеріали: меблі, речі побуту, одяг, взуття.