Debaltseve

The city Debaltseve was founded in 1878 as a station on the Donetsk Coal Railway and became a hub, connecting Kharkiv, Mariupol and Rostov-on-Don. It was named after Illya Debaltsov, on whose land construction began. Workshops (now a metallurgical equipment repair plant), depots and residential quarters for railway workers quickly grew around the station. By 1900, about 10 thousand people already lived here.

For decades, the city was one of the largest transport hubs in Europe, connecting the industrial centers of the East. Due to its status as a transport hub, Debaltseve became the scene of fierce fighting during the Ukrainian Revolution. In 1918, the city was under the control of the Ukrainian People's Republic and the Skoropadsky Hetmanate. It was here that Ukrainian troops ...

The city Debaltseve was founded in 1878 as a station on the Donetsk Coal Railway and became a hub, connecting Kharkiv, Mariupol and Rostov-on-Don. It was named after Illya Debaltsov, on whose land construction began. Workshops (now a metallurgical equipment repair plant), depots and residential quarters for railway workers quickly grew around the station. By 1900, about 10 thousand people already lived here.

For decades, the city was one of the largest transport hubs in Europe, connecting the industrial centers of the East. Due to its status as a transport hub, Debaltseve became the scene of fierce fighting during the Ukrainian Revolution. In 1918, the city was under the control of the Ukrainian People's Republic and the Skoropadsky Hetmanate. It was here that Ukrainian troops, with the support of the Allies, held back the Bolshevik offensive.

Debaltseve officially received city status in 1938. In addition to the railway junction, which became one of the largest in the USSR, the Debaltseve Metallurgical Machine-Building Plant (DZMM), a reinforced concrete structure plant, and the food industry developed.

Before the beginning of the Russian aggression in 2014, the city was a key logistics center in Eastern Ukraine. International highways (M03, M04) and railway routes connecting Ukraine with the Caucasus passed through Debaltseve. The city officially registered 23 historical monuments, including memorials dedicated to the events of past centuries. Founded in 1967, the city's local history museum housed more than 2,200 exhibits telling about the life of the first railway workers and the development of the region. The architectural dominant of the city was the Railway Station building, built at the end of the 19th century.

In the history of modern Ukraine, Debaltseve is remembered as a place of heroic defense (January-February 2015). For future guides to "free Ukraine", this city will become a key point on the routes of memory.

Currently, the city Debaltseve is under temporary occupation by the Russian Federation.

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українсь ...

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українські війська за підтримки союзників стримували більшовицький наступ.

Офіційно статус міста Дебальцеве отримало у 1938 році. Окрім залізничного вузла, який став одним із найбільших в СРСР, розвивалися Дебальцівський завод металургійного машинобудування (ДЗММ), завод залізобетонних конструкцій та харчова промисловість.

До початку російської агресії у 2014 році місто було ключовим логістичним центром Сходу України. Через Дебальцеве проходили міжнародні автошляхи (М03, М04) та залізничні маршрути, що з'єднували Україну з Кавказом.  У місті офіційно обліковувалося 23 пам'ятки історії, включаючи меморіали, присвячені подіям минулих століть. Заснований у 1967 році міський краєзнавчий музей зберігав понад 2,2 тисячі експонатів, що розповідали про побут перших залізничників та розвиток регіону. Архітектурною домінантою міста була будівля Залізничного вокзалу, побудована наприкінці XIX століття.

В історії сучасної України Дебальцеве закарбувалося як місце героїчної оборони (січень-лютий 2015 року). Для майбутніх путівників "вільної України" це місто стане ключовим пунктом маршрутів пам’яті.

Зараз місто Дебальцеве перебуває під тимчасовою окупацією РФ.