Dobropillia

The mining city Dobropillia is located 90 kilometers northwest of Donetsk. Administratively, it is part of the Pokrovsk district of Donetsk region.

It was founded in the 1840s as the Paraskoviyivka hamlet of the landowner Albansky. It was a part of Kryvorizka, and since 1916 - Svyatohorivska volost, Bakhmut district, Katerynoslav province.

At the end of the 19th century, coal deposits were discovered here, the landowner Yenin laid three pits on his own land. In 1912, the Russian-Belgian joint-stock company of Erastiv coal mines founded the Erastiv mine, and ...

The mining city Dobropillia is located 90 kilometers northwest of Donetsk. Administratively, it is part of the Pokrovsk district of Donetsk region.

It was founded in the 1840s as the Paraskoviyivka hamlet of the landowner Albansky. It was a part of Kryvorizka, and since 1916 - Svyatohorivska volost, Bakhmut district, Katerynoslav province.

At the end of the 19th century, coal deposits were discovered here, the landowner Yenin laid three pits on his own land. In 1912, the Russian-Belgian joint-stock company of Erastiv coal mines founded the Erastiv mine, and the engineer Hrebeniv founded the Svyatohirsky (after the name of the nearest village) mine. In 1914, the construction of a railway branch from the Hrishine station to the Dobropillia station began near the mines, around which workers' villages began to grow. In 1931, the "Giant" mine named after Maksym Horky was launched (now - mine 1-2 "Dobropillia"), around which 2 orderly settlements appeared - Technocolony and Temporary Colony. In 1935, all villages were united into the village of Dobropillia, which in 1953 received the status of a city.

Until 2010, the city had a trolleybus route - it was the smallest settlement in the world (34,000 inhabitants) where a trolleybus ran.

In 2014, during the beginning of the Russian armed aggression against Ukraine, Dobropillia played a critical role as an outpost of Ukrainian statehood. Unlike many neighboring cities, it managed to prevent illegal "referendums" from being held here and the city remained under full Ukrainian control. For eight years (2014-2022), Dobropillia was an important logistics center, receiving thousands of internally displaced persons from the Russian-occupied territories, providing them with housing and work at local enterprises.

With the beginning of the full-scale Russian military invasion in 2022, the role of the city transformed into a front-line fortress. Dobropillia became a key point for the evacuation and redistribution of humanitarian aid in the Donetsk direction. Despite constant shelling and proximity to the front (in particular, after the approach of hostilities to Pokrovsk in 2024-2025), the city remained alive for a long time. As of spring 2026, the majority of the population (about 97%) was forced to evacuate due to intense fighting and the targeted destruction of the city's infrastructure by the Russian occupiers.

Шахтарське місто Добропілля розташоване в 90 кілометрах на північний захід від Донецька. Адміністративно входить до складу Покровського району Донецької області.

Засноване в 1840-х роках як хутір Парасковіївка поміщика Албанського. Входило до складу Криворізької, з 1916 року - Святогорівської волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

В кінці XIX століття тут виявили поклади вугілля, поміщик Єнін заклав на власній землі три шурфи. В 1912 році російсько-бельгійське акціонерне товариство Ерастівських кам'яновугільних копалень заснувало Е ...

Шахтарське місто Добропілля розташоване в 90 кілометрах на північний захід від Донецька. Адміністративно входить до складу Покровського району Донецької області.

Засноване в 1840-х роках як хутір Парасковіївка поміщика Албанського. Входило до складу Криворізької, з 1916 року - Святогорівської волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

В кінці XIX століття тут виявили поклади вугілля, поміщик Єнін заклав на власній землі три шурфи. В 1912 році російсько-бельгійське акціонерне товариство Ерастівських кам'яновугільних копалень заснувало Ерастівський рудник, а інженер Гребенів заклав Святогірський (за назвою найближчого села) рудник. В 1914 році почалося будівництво залізничної гілки від станції Гришине до станції Добропілля поблизу копален, навколо яких стали рости робітничі селища. В 1931 році була запущена шахта "Гігант" імені Максима Горького (нині - шахта 1-2 "Добропілля"), навколо якої з'явилися 2 упорядкованих селища - Техноколонна та Тимчасова Колонія. В 1935 році відбулося об'єднання всіх селищ в село Добропілля, яке в 1953 році отримало статус міста.

До 2010 року у місті існував тролейбусний маршрут - це був найменший населений пункт в світі (34 тисячі жителів), де ходив тролейбус.

В 2014 році, під час початку російської збройної агресії проти України, Добропілля відіграло критичну роль як форпост української державності. На відміну від багатьох сусідніх міст, тут вдалося не допустити проведення незаконних "референдумів" і місто залишилося під повним контролем України. Протягом восьми років (2014-2022 роки) Добропілля було важливим тиловим центром, що приймало тисячі внутрішньо переміщених осіб з окупованих росіянами територій, надаючи їм житло та роботу на місцевих підприємствах.

З початком повномасштабного російського військового вторгнення у 2022 році роль міста трансформувалася в прифронтову фортецю. Добропілля стало ключовим пунктом для евакуації та перерозподілу гуманітарної допомоги на Донецькому напрямку. Попри постійні обстріли та близькість фронту (зокрема після наближення бойових дій до Покровська у 2024-2025 роках), місто тривалий час зберігало життя. Станом на весну 2026 року більшість населення (близько 97%) була змушена евакуюватися через інтенсивні бойові дії та цілеспрямоване нищення міської інфраструктури російськими окупантами.