Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка заснований у селі Велеснів у 1969 році з ініціативи і за участі видатного українського краєзнавця, етнографа, літературознавця та громадського діяча Остапа Черемшинського.

Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, чотири з яких розповідають про життя і наукову діяльність Володимира Гнатюка - українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча, академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895-1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого, книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним, домоткані рушники, верети, створені бать ...

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка заснований у селі Велеснів у 1969 році з ініціативи і за участі видатного українського краєзнавця, етнографа, літературознавця та громадського діяча Остапа Черемшинського.

Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, чотири з яких розповідають про життя і наукову діяльність Володимира Гнатюка - українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча, академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895-1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого, книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним, домоткані рушники, верети, створені батьком академіка – Михайлом Гнатюком.

П’ята кімната присвячена вшануванню пам’яті Володимира Гнатюка - тут зібрано унікальні видання з повідомленнями про його смерть та некрологами.

Шоста кімната відтворює інтер'єр вітальні родини Володимира Гнатюка. В сьомій кімнаті відтворено його робочий кабінет - тут є особисті речі вченого та членів його сім’ї, рукописи і листи Гнатюка, рукописні фольклорні збірки Осипа Бодянського,  Франтишека Главачека, Сергія Грабовського, Зориана Доленги-Ходаковського, Івана Франка з архіву Володимира Гнатюка, спогади про нього Івана Крип’якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми.

Восьма кімната – фондова та виставкова.

Загалом в у фондах музею зібрано понад дві тисячі експонатів, понад п'ятсот з яких представлені в експозиції.

В 1971 році перед музеєм встановлено бронзове погруддя академіка (скульптор Лука Біганич, архітектор Володимир Блюсюк).

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка заснований у селі Велеснів у 1969 році з ініціативи і за участі видатного українського краєзнавця, етнографа, літературознавця та громадського діяча Остапа Черемшинського.

Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, чотири з яких розповідають про життя і наукову діяльність Володимира Гнатюка - українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча, академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895-1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого, книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним, домоткані рушники, верети, створені бать ...

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка заснований у селі Велеснів у 1969 році з ініціативи і за участі видатного українського краєзнавця, етнографа, літературознавця та громадського діяча Остапа Черемшинського.

Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, чотири з яких розповідають про життя і наукову діяльність Володимира Гнатюка - українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча, академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895-1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого, книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним, домоткані рушники, верети, створені батьком академіка – Михайлом Гнатюком.

П’ята кімната присвячена вшануванню пам’яті Володимира Гнатюка - тут зібрано унікальні видання з повідомленнями про його смерть та некрологами.

Шоста кімната відтворює інтер'єр вітальні родини Володимира Гнатюка. В сьомій кімнаті відтворено його робочий кабінет - тут є особисті речі вченого та членів його сім’ї, рукописи і листи Гнатюка, рукописні фольклорні збірки Осипа Бодянського,  Франтишека Главачека, Сергія Грабовського, Зориана Доленги-Ходаковського, Івана Франка з архіву Володимира Гнатюка, спогади про нього Івана Крип’якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми.

Восьма кімната – фондова та виставкова.

Загалом в у фондах музею зібрано понад дві тисячі експонатів, понад п'ятсот з яких представлені в експозиції.

В 1971 році перед музеєм встановлено бронзове погруддя академіка (скульптор Лука Біганич, архітектор Володимир Блюсюк).