Місто Запоріжжя - великий промисловий, науковий і культурний центр на Дніпрі (колишній Олександрівськ).
Поселення біля переправи Крарія (Кічкаської) по обидва береги Дніпра та на острові Святого Григорія (Хортиці) згадуються у 952 році в трактаті "Про управління імперією" візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного.
Довгий час офіційною датою заснування вважався 1770 рік, коли було розпочато будівництво Олександрівської фортеці. Однак ще в 1554-1555 роках на осрові Хортиця з'явилися перші козацькі укріплення для захисту від татар - Запорозька Січ. На її місці в XI столітті існувала давньоруська фортеця. Ще раніше тут жили скіфи та сармати. У 1798 році дніпровська лінія укріплень стала внутрішньою територією росії.
У 1932 році місто розділив на ...
Місто Запоріжжя - великий промисловий, науковий і культурний центр на Дніпрі (колишній Олександрівськ).
Поселення біля переправи Крарія (Кічкаської) по обидва береги Дніпра та на острові Святого Григорія (Хортиці) згадуються у 952 році в трактаті "Про управління імперією" візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного.
Довгий час офіційною датою заснування вважався 1770 рік, коли було розпочато будівництво Олександрівської фортеці. Однак ще в 1554-1555 роках на осрові Хортиця з'явилися перші козацькі укріплення для захисту від татар - Запорозька Січ. На її місці в XI столітті існувала давньоруська фортеця. Ще раніше тут жили скіфи та сармати. У 1798 році дніпровська лінія укріплень стала внутрішньою територією росії.
У 1932 році місто розділив на дві частини ДніпроГЕС, який дав поштовх розвитку запорізького промислового комплексу, до складу якого зараз входять понад 300 підприємств. Одне з найвідоміших - завод АвтоЗАЗ, на якому випускався знаменитий "Запорожець", герой численних анекдотів. У 30-х роках XX століття центральна частина міста зазнала повної реконструкції.
Старі будівлі практично не збереглися, проте нова "сталінська" забудова вважається одним з кращих прикладів містобудівного мистецтва СРСР.
День міста Запоріжжя відзначається в першу суботу жовтня.
Місто Запоріжжя - великий промисловий, науковий і культурний центр на Дніпрі (колишній Олександрівськ).
Поселення біля переправи Крарія (Кічкаської) по обидва береги Дніпра та на острові Святого Григорія (Хортиці) згадуються у 952 році в трактаті "Про управління імперією" візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного.
Довгий час офіційною датою заснування вважався 1770 рік, коли було розпочато будівництво Олександрівської фортеці. Однак ще в 1554-1555 роках на осрові Хортиця з'явилися перші козацькі укріплення для захисту від татар - Запорозька Січ. На її місці в XI столітті існувала давньоруська фортеця. Ще раніше тут жили скіфи та сармати. У 1798 році дніпровська лінія укріплень стала внутрішньою територією росії.
У 1932 році місто розділив на ...
Місто Запоріжжя - великий промисловий, науковий і культурний центр на Дніпрі (колишній Олександрівськ).
Поселення біля переправи Крарія (Кічкаської) по обидва береги Дніпра та на острові Святого Григорія (Хортиці) згадуються у 952 році в трактаті "Про управління імперією" візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного.
Довгий час офіційною датою заснування вважався 1770 рік, коли було розпочато будівництво Олександрівської фортеці. Однак ще в 1554-1555 роках на осрові Хортиця з'явилися перші козацькі укріплення для захисту від татар - Запорозька Січ. На її місці в XI столітті існувала давньоруська фортеця. Ще раніше тут жили скіфи та сармати. У 1798 році дніпровська лінія укріплень стала внутрішньою територією росії.
У 1932 році місто розділив на дві частини ДніпроГЕС, який дав поштовх розвитку запорізького промислового комплексу, до складу якого зараз входять понад 300 підприємств. Одне з найвідоміших - завод АвтоЗАЗ, на якому випускався знаменитий "Запорожець", герой численних анекдотів. У 30-х роках XX століття центральна частина міста зазнала повної реконструкції.
Старі будівлі практично не збереглися, проте нова "сталінська" забудова вважається одним з кращих прикладів містобудівного мистецтва СРСР.
День міста Запоріжжя відзначається в першу суботу жовтня.
Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС)
Пам'ятка архітектури
ДніпроГЕС - унікальна гідротехнічна споруда, перша гідроелектростанція в СРСР та найбільша в Європі на той момент.
Будівництво очолював академік Олександр Вінтер за сприяння американських інженерів-консультантів - Франка Фейфера, Вільгельма Меффі, Фрідріха Вінтера, Георга Біндера та інженерів "General Electric" Чарльза Джона Томсона та Г'ю Купера. Внаслідок спорудження греблі було затоплено дніпровські пороги, що забезпечило судноплавство по всій течії Дніпра. Завдяки спорудженню станції почався бурхливий економічний розвиток міста.
Поряд із будівлею дирекції ГЕС знаходиться масивна будівля музею ДніпроГЕСу. Наразі доступні дві зали з експозиціями про будівництво, відновлення та спорудження другої черги ГЕС. Під час екскурсії можна оглянути макет станції, турбіни, що діють, в машинній залі.
Вранці 22 березня 2024 року в ході масованої ракетно-дронової атаки по Україні російські війська атакували ракетами ДніпроГЕС, вдаривши по гідроспорудах та греблі. На станції виникла пожежа. Крім того, російска ракета влучила в тролейбус з людьми, що рухався по дамбі ДніпроГЕСу.
Запорозький дуб
Природний об'єкт
700-річний Запорозький дуб-велетень, який став символом українського козацтва. Протягом століть він був місцем паломництва мільйонів людей.
Точного віку не встановлено, тому деякі історики вважають, що саме це культове дерево згадано у хроніках візантійського імператора Костянина Багрянородного ще в X сторіччі.
Колись діаметр зеленої крони становив 63 метри, довжина кола стовбура - 6 метрів, висота - 36 метрів. Після спорудження Дніпрогесу та підйому рівня ґрунтових вод була пошкоджена коренева система. Наприкінці XX століття дерево почало сохнути, зараз жива лише одна гілка.
Поруч зведено Покровську церкву (2008 рік), створено історико-культурний комплекс "Запорозький дуб". На території відбуваються театралізовані вистави, які організовує Всеукраїнська федерація "Спас".
Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ"
Історична місцевість , Музей/галерея , Етнографічний комплекс
Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" на острові Хортиця в Запоріжжі відтворює узагальнений образ всіх восьми січей, які існували у XVІ-XVIII століттях за порогами Дніпра.
Січ – це обнесене частоколом (засікою) укріплене військове містечко, що слугувало військово-політичним центром запорозького козацтва – столицею Вольностей Війська Запорозького Низового, тобто вільних козацьких земель.
Острів Хортиця в ті часи був стратегічним пунктом на шляху набігів татар на українські землі. Водночас політичний вплив Речі Посполитої та Московського князівства, що контролювали інші українські землі, на ці території практично не розповсюджувався.
З Хортицею була пов’язана діяльність першого організатора Війська Запорозького Остапа Дашкевича та засновника першої січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який у 1553 році збудував козацький замок на острові Мала Хортиця (зараз – острів Байда). Всі наступні січі розташовувалися нижче по Дніпру, але формувалися за спільними принципами.
Зменшена копія козацької фортеці обнесена ровом, валом та зробленим з колод частоколом з кількома оборонними вежами. Внутрішній простір складається з двох частин – Малого коша (торгове та ремісниче передмістя) та Великого коша (козацький гарнізон). Головною спорудою січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці на центральному майдані. Навколо розташовані козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата, у якій приймали послів.
Експозиції в приміщеннях розповідають про функціонування січових органів управління (Будинок кошового отамана, Військова канцелярія), роботу Пушкарні (арсеналу), традиційні промисли козаків. Виставка "Козак Мамай і люлька" присвячена образу легендарного запорозького воїна-характерника.
В "Запорозькій Січі" базується театр козацького бою "Січові козаки", що регулярно проводить демонстрації козацьких бойових мистецтв та майстеркласи із володіння козацькою зброєю.
Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" є доступним для відвідування людьми на кріслах колісних. Приставні пандуси забезпечують доступ до кожного об’єкту комплексу.
Кінний театр “Запорозькі козаки”
Розваги/дозвілля , Театр/видовища
У південно-східній частині острова Хортиця, в районі плавнів, розташований фольклорно-етнографічний кінний театр "Запорозькі козаки", що дбайливо зберігає стародавні козацькі традиції.
На замовлення великих туристичних груп тут проводяться кінні спектаклі та фольклорні вистави з виступом народних ансамблів та демонстрацією традиційних козацьких ремесел (дату та час чергової вистави слід заздалегідь з'ясовувати по телефону). Після вистави можна покататися на конях, а також придбати сувенірні вироби, виготовлені на ваших очах ковалем та гончарем.
На території діє кафе "Козацька застава" (традиційна українська кухня) з банкетною залою, двома колибами та літніми навісами.
Поруч в ангарі зберігаються підняті в 1999-2007 роках з дна Дніпра козацька чайка та бригантина 1736-1739 років, з якими працюють археологи та реставратори.
Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан"
Історична місцевість , Музей/галерея , Пам'ятка археології
Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" розташований в Запоріжжі на найвищій точці острова Хортиця (59 метрів над рівнем Дніпра), яку вінчає найбільший з хортицьких курганів "Зорова могила", що збереглися.
На кургані встановлено копію скульптури скіфського воїна.
На початку ХХ століття на острові Хортиця налічувалося 129 курганів. З 28 могильників, що входили колись у курганну групу "Зорова могила", збереглося лише 3. У 2005 році археологи реконструювали ще 8 курганів, серед яких один досліджено та відновлено, два відновлено на місці зруйнованих, а решта - кургани-макети та святилище Арея.
У музеї просто неба зібрано безліч кам'яних артефактів: жорна (символ достатку і плодючості), каток або гарман (пристосування для обмолоту зерна), ступи (для товчення зерна), статуї, антропоморфні стели тощо.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Запорізька |