Селище Гоща розташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.
Відоме з 1152 року, входило до складу Галицько-Волинського князівства. Найімовірніше, назва походить від слова "гість" (купець) і означає "заїжджий двір".
З XIV століття Гощею володів татарський рід Кірдєєв, які згодом стали іменуватися Гостськими, потім Гойськими. Ними був побудований замок, вали якого простежуються до сих пір. В кінці XVI століття, при Гавриїлі Гойському, Гоща стала великим центром соцініанства - однієї з протестантських течій. Діяв аріанський монастир і колегіум, в якому деякий час навчався Григорій Отреп'єв, майбутній цар Лжедмитрій. Після смерті Романа Гойського йог ...
Селище Гоща розташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.
Відоме з 1152 року, входило до складу Галицько-Волинського князівства. Найімовірніше, назва походить від слова "гість" (купець) і означає "заїжджий двір".
З XIV століття Гощею володів татарський рід Кірдєєв, які згодом стали іменуватися Гостськими, потім Гойськими. Ними був побудований замок, вали якого простежуються до сих пір. В кінці XVI століття, при Гавриїлі Гойському, Гоща стала великим центром соцініанства - однієї з протестантських течій. Діяв аріанський монастир і колегіум, в якому деякий час навчався Григорій Отреп'єв, майбутній цар Лжедмитрій. Після смерті Романа Гойського його сестра Регіна Соломирецька-Гойська вигнала протестантів і заснувала при Михайлівській церкві (1632 рік) Гощанський монастир з православною школою, якою опікувався київський митрополит Петро Могила.
Деякий час Гощею володів український шляхтич Адам Кисіль.
В центрі селища розташований парк XVIII століття англійського планування з погано збереженою садибою Валевських (ХІХ століття) в стилі палацу-шале (зараз - районна бібліотека).
Селище Гоща розташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.
Відоме з 1152 року, входило до складу Галицько-Волинського князівства. Найімовірніше, назва походить від слова "гість" (купець) і означає "заїжджий двір".
З XIV століття Гощею володів татарський рід Кірдєєв, які згодом стали іменуватися Гостськими, потім Гойськими. Ними був побудований замок, вали якого простежуються до сих пір. В кінці XVI століття, при Гавриїлі Гойському, Гоща стала великим центром соцініанства - однієї з протестантських течій. Діяв аріанський монастир і колегіум, в якому деякий час навчався Григорій Отреп'єв, майбутній цар Лжедмитрій. Після смерті Романа Гойського йог ...
Селище Гоща розташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.
Відоме з 1152 року, входило до складу Галицько-Волинського князівства. Найімовірніше, назва походить від слова "гість" (купець) і означає "заїжджий двір".
З XIV століття Гощею володів татарський рід Кірдєєв, які згодом стали іменуватися Гостськими, потім Гойськими. Ними був побудований замок, вали якого простежуються до сих пір. В кінці XVI століття, при Гавриїлі Гойському, Гоща стала великим центром соцініанства - однієї з протестантських течій. Діяв аріанський монастир і колегіум, в якому деякий час навчався Григорій Отреп'єв, майбутній цар Лжедмитрій. Після смерті Романа Гойського його сестра Регіна Соломирецька-Гойська вигнала протестантів і заснувала при Михайлівській церкві (1632 рік) Гощанський монастир з православною школою, якою опікувався київський митрополит Петро Могила.
Деякий час Гощею володів український шляхтич Адам Кисіль.
В центрі селища розташований парк XVIII століття англійського планування з погано збереженою садибою Валевських (ХІХ століття) в стилі палацу-шале (зараз - районна бібліотека).
Садиба Ленкевичів-Валевських (Музей "Погорина")
Музей/галерея , Палац/садиба
Садиба поміщиків Ленкевичів-Валевських у Гощі є видатною пам’яткою палацового модерну в резиденціальній архітектурі Волині ХІХ століття, втіленням модерністичної естетики у волинське садово-паркове будівництво. Палац є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Гощанський маєток з парком в англійському стилі та одноповерховим дерев'яним будинком заклав наприкінці XVIII століття Станіслав Костка Ленкевич із роду Ленкевичів-Іпохорських, яким Гоща належала з початку XVIII століття. У 1852 році садиба перейшла у власність Октавії Ленкевич, яка вийшла заміж за графа Міхала Валевського. Приблизно у цей період був збудований нинішній палац у стилі швейцарського шале – альпійського будиночка з фахверковими фасадами, мансардним поверхом, декоративною вежею та балконом над ґанком у стилі модерн. Останніми власниками були російські поміщики Ісакови.
За радянських часів палац сильно видозмінили, надбудувавши другий поверх, добудувавши друге крило замість декоративної вежі і частково обклавши фасади керамічною плиткою, проте головний фасад залишився близьким до первісного. Тривалий час будівля використовувалася як районна бібліотека.
2017 року садиба Ленкевичів-Валевських перейшла на баланс Гощанської селищної ради, розпочалися реставраційні роботи. Зараз тут розгортається експозиція Гощанський історико-етнографічного музею "Погорина".
Гощанський парк площею 7 гекатрів є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Серед його зелених насаджень можна знайти реліктове дерево гінкго, яке також називають "динозавровим деревом". Також ростуть болотний дуб з кроною пірамідальної форми, червонолистий клен Шведлера, сосна Веймутова з дрібною шовковистою хвоєю та довгими вузькими шишками, софора японська, що нагадує білу акацію, але не має колючок.
Водяний млин
Пам'ятка архітектури
Дерев'яна триповерхова будівля водяного млина на річці Корчиці (притока Горині) побудовано в Гощі у XVIII-XIX століттях.
В даний час млин не працює, практично затоплено перший поверх, проте збереглася частина обладнання, яке досі залишається в будівлі.
Гощанський Покровський монастир
Храм , Пам'ятка архітектури
Гощанський православний монастир заснований у 1639 році при Михайлівській церкві, яка, як свідчить охоронна табличка, була побудована в Гощі в 1632 році.
Засновницею Гощанського монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Гощанському монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ'я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним.
Щоразу храм перебудовувався, але не втратив своїх виразних рис. Зокрема, віконні отвори зберегли первісні злегка стрілчасті контури - відлуння готичної архітектури. Сучасний вид споруда набула в результаті реконструкції 1888 року. Поряд було споруджено теплу Миколаївську церкву з прибудованим до неї корпусом келій.
За радянської влади приміщення монастиря в Гощі використовувалися в господарських цілях. На даний час відреставровані храми входять до комплексу Свято-Покровського Гощанського жіночого монастиря.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Рівненська |