Прикордонне село Мамалига розташоване на березі річки Прут, біля стику кордонів України, Молдови та Румунії, за 50 кілометрів на схід від Чернівців. У селі розташований автомобільний та залізничний пункт пропуску "Мамалига – Крива" на в'їзді в Молдову.
Адміністративно село Мамалига входить до складу Дністровського району Чернівецької області.
Легенда пов'язує назву села Мамалига з популярною в цих краях стравою з кукурудзяного борошна, якою нібито місцеві мешканці нагодували короля Штефана Великого під час його привалу. Проте в писемних джерела ...
Прикордонне село Мамалига розташоване на березі річки Прут, біля стику кордонів України, Молдови та Румунії, за 50 кілометрів на схід від Чернівців. У селі розташований автомобільний та залізничний пункт пропуску "Мамалига – Крива" на в'їзді в Молдову.
Адміністративно село Мамалига входить до складу Дністровського району Чернівецької області.
Легенда пов'язує назву села Мамалига з популярною в цих краях стравою з кукурудзяного борошна, якою нібито місцеві мешканці нагодували короля Штефана Великого під час його привалу. Проте в писемних джерелах село вперше згадується значно пізніше – в 1771 році.
Від самого початку це було поселення на одному з торгових шляхів з України до Європи. На кордоні України з Молдовою, з півдня на північ, від залізничної дороги до Мамалигівського лісу тягнеться так званий Турецький вал, споруджений у XVIII столітті. З початку XIX століття тут проходив кордон між Російською імперією та Румунією, в сусідньому селі Кошуляни збереглися залишки старого мосту через річку Черлена Маре.
Прикордонне село Мамалига розташоване на березі річки Прут, біля стику кордонів України, Молдови та Румунії, за 50 кілометрів на схід від Чернівців. У селі розташований автомобільний та залізничний пункт пропуску "Мамалига – Крива" на в'їзді в Молдову.
Адміністративно село Мамалига входить до складу Дністровського району Чернівецької області.
Легенда пов'язує назву села Мамалига з популярною в цих краях стравою з кукурудзяного борошна, якою нібито місцеві мешканці нагодували короля Штефана Великого під час його привалу. Проте в писемних джерела ...
Прикордонне село Мамалига розташоване на березі річки Прут, біля стику кордонів України, Молдови та Румунії, за 50 кілометрів на схід від Чернівців. У селі розташований автомобільний та залізничний пункт пропуску "Мамалига – Крива" на в'їзді в Молдову.
Адміністративно село Мамалига входить до складу Дністровського району Чернівецької області.
Легенда пов'язує назву села Мамалига з популярною в цих краях стравою з кукурудзяного борошна, якою нібито місцеві мешканці нагодували короля Штефана Великого під час його привалу. Проте в писемних джерелах село вперше згадується значно пізніше – в 1771 році.
Від самого початку це було поселення на одному з торгових шляхів з України до Європи. На кордоні України з Молдовою, з півдня на північ, від залізничної дороги до Мамалигівського лісу тягнеться так званий Турецький вал, споруджений у XVIII столітті. З початку XIX століття тут проходив кордон між Російською імперією та Румунією, в сусідньому селі Кошуляни збереглися залишки старого мосту через річку Черлена Маре.
Мамализький музей історії села
Музей/галерея
Мамализький музей історії села було відкрито в 1979 році в Будинку культури села Мамалига з ініціативи та при сприянні місцевого краєзнавця, вчителя історії Сергія Кордуняна. В 1990-х роках музей історії села тимчасово припинив свою діяльність і відновив свою роботу в 2013 році в приміщенні середньої школи.
Хронологічно музей охоплює всю історію краю – з давніх часів і до сьогодення. Експозиція музею складається з наступних розділів: "Етнографічний", "Краєзнавчий", "Наш край у давнину", "З історії села Мамалига", "Царський період в історії краю", "Село Мамалига румунського періоду", "Вони захищали Батьківщину", "З попелу забуття", "Нумізматична колекція. Боністика", "Вони з нашого села" та інших.
Музей має численну колекцію археологічних знахідок, документів, фотографій, побутових речей, етнографічних пам’яток. Представлено також предмети матеріальної та духовної культури, знаряддя праці, предмети побуту, комплекти жіночого і чоловічого одягу, фотографії учасників Першої та Другої cвітових воєн, пам’ятного знака воїнам-односельцям, показано також становлення й розвиток освіти, культури, охорони здоров’я села. Цінним експонатом є дерев’яна ікона кінця ХVІІІ століття. Окрасою музею є макет звичайної селянської хати, критої очеретом.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Чернівецька |