Сміле

Село Сміле розташоване при впадінні річки Сміла в річку Бишкінь за 25 кілометрів на північ від Ромнів. Адміністративно входить до складу Хмелівської громади Роменського району Сумської області.

З історичних документів відомо, що фортецю Смілу заснували 1649 року козаки Паволоцького полку. Згодом поселення стало сотенним містечком Лубенського полку та отримало власний герб. На початку XVII століття належало Києво-Печерській лаврі.

У XIX столітті Сміле було адміністративнивним центром Смілянської волості Роменського повіту Полтавської губернії. Славилося воно ремісничими цехами, торговими рядами та сімома величними храмами. Із них залишиться тільки Воскресенська церква, збудована 1914 року.

За радянських часів Сміле певний час було районним центром. Під час організованог ...

Село Сміле розташоване при впадінні річки Сміла в річку Бишкінь за 25 кілометрів на північ від Ромнів. Адміністративно входить до складу Хмелівської громади Роменського району Сумської області.

З історичних документів відомо, що фортецю Смілу заснували 1649 року козаки Паволоцького полку. Згодом поселення стало сотенним містечком Лубенського полку та отримало власний герб. На початку XVII століття належало Києво-Печерській лаврі.

У XIX столітті Сміле було адміністративнивним центром Смілянської волості Роменського повіту Полтавської губернії. Славилося воно ремісничими цехами, торговими рядами та сімома величними храмами. Із них залишиться тільки Воскресенська церква, збудована 1914 року.

За радянських часів Сміле певний час було районним центром. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932-1933 років померло щонайменше 2000 жителів. Дослідженням історії села займався історик-аматор і дисидент Феодосій Сахно, автор книги "Історія Смілого", чиє ім'я носить місцевий краєзнавчий музей.

Село Сміле розташоване при впадінні річки Сміла в річку Бишкінь за 25 кілометрів на північ від Ромнів. Адміністративно входить до складу Хмелівської громади Роменського району Сумської області.

З історичних документів відомо, що фортецю Смілу заснували 1649 року козаки Паволоцького полку. Згодом поселення стало сотенним містечком Лубенського полку та отримало власний герб. На початку XVII століття належало Києво-Печерській лаврі.

У XIX столітті Сміле було адміністративнивним центром Смілянської волості Роменського повіту Полтавської губернії. Славилося воно ремісничими цехами, торговими рядами та сімома величними храмами. Із них залишиться тільки Воскресенська церква, збудована 1914 року.

За радянських часів Сміле певний час було районним центром. Під час організованог ...

Село Сміле розташоване при впадінні річки Сміла в річку Бишкінь за 25 кілометрів на північ від Ромнів. Адміністративно входить до складу Хмелівської громади Роменського району Сумської області.

З історичних документів відомо, що фортецю Смілу заснували 1649 року козаки Паволоцького полку. Згодом поселення стало сотенним містечком Лубенського полку та отримало власний герб. На початку XVII століття належало Києво-Печерській лаврі.

У XIX столітті Сміле було адміністративнивним центром Смілянської волості Роменського повіту Полтавської губернії. Славилося воно ремісничими цехами, торговими рядами та сімома величними храмами. Із них залишиться тільки Воскресенська церква, збудована 1914 року.

За радянських часів Сміле певний час було районним центром. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932-1933 років померло щонайменше 2000 жителів. Дослідженням історії села займався історик-аматор і дисидент Феодосій Сахно, автор книги "Історія Смілого", чиє ім'я носить місцевий краєзнавчий музей.