Про такі села зазвичай не пишуть, або ж пишуть дуже мало. Просто іноді десь згадають в офіційних документах, що такий населений пункт все ж десь є. На цьому і все. Такий собі от ніби статус другорядності. І від цього усього стає дуже прикро від такої несправедливості.
Село гірких розчарувань, а все ж то моя батьківщина
В 1968 році Петрову Слободу по адміністративно-територіальному устрою було передано до Будянської сільської ради,що додало землякам моїм цілий ряд незручностей. Через ліс до Буди кілометрів вісім.Восени і влітку по грязюці та бездоріжжю. А через Корюківку і всі двадцять. Узяти навіть довідку в сільраді ціла проблема. Хто з цим не стикався,то тому це невідомо. А я не раз відміряв ці кілометри ногами своїми.Хоча відстань до Корюківки з Майорського являється чи не найближчою з усіх сіл району. Все працездатне населення працює саме в Корюківці.Але до того нікому немає діла,та й ніби й не було ніколи. Всіх все влаштовує. Отак село й занепадає. Школу закрили років зо двадцять тому. Магазин розібрали. Роботи в селі немає зовсім.Не раз було свого чути від влади лозунги ,що треба врешті решт повернутися обличчям до села. Та все це залишається тільки словами.. Отак і зникають з карти України отакі села..
https://t.me/rodovid1976
Перша письмова згадка про Петрову Слободу відноситься до 1779 року. Належало Олександрівському поміщику Секунд -майору Олександру Павловичу Лисенку, вихідцю з козацької старшини. Тривалий час Петрова Слобода (більше вживана назва Майорське) мала спільних власників з Олександрівкою та Верхоліссям. Лисенки володіли селом (чи вже скоріше хутором до 1861 року. Після селянської реформи землі Лисенків були продані на аукціоні. Новими власниками села стали поміщики Раєвські,вони і володіли населенням пунктом до самої революції 1917 року.
Дуже жаль що історії малих сіл приділяється дуже мало уваги. Я давно займаюся дослідженням історії Петрової Слободи і хотів би подати на ваш розгляд запропонувати власний Телеграм канал під назвою"Родовід"
В цьому селі я народився та виріс. Там могили моїх батьків.Але тихий ще проймає душу за подальшу долю цього маленького села на карті України. Школи немає,магазин відсутній...