Миньковцы

Село Миньковцы расположено в живописной долине реки Ушицы между Дунаевцами и Новой Ушицей.

Известно с 1407 года, когда польский король Владислав II Ягайло даровал эти земли некоему Якушу из Маньковцев. За всю историю село 8 раз разрушали татары.

В начале XVII века Миньковцы оказались в собственности польских шляхтичей Станиславских герба "Пилява", которые потсроили здесь небольшой замок (не сохранился). Его дважды захватывали казацкие отряды во время Освободительной войны.

В 1782 году собственником Миньковцев стал магнат Войцех Сцибор-Мархоцкий, а после его смерти - его племянник Игнатий Ежи Сцибор-Мархоцкий. С 1793 по 1831 год Миньковцы были столицей провозглашенного Мархоцким Миньковецкого государства, неофициально существоовавшего в составе Российской импе ...

Село Миньковцы расположено в живописной долине реки Ушицы между Дунаевцами и Новой Ушицей.

Известно с 1407 года, когда польский король Владислав II Ягайло даровал эти земли некоему Якушу из Маньковцев. За всю историю село 8 раз разрушали татары.

В начале XVII века Миньковцы оказались в собственности польских шляхтичей Станиславских герба "Пилява", которые потсроили здесь небольшой замок (не сохранился). Его дважды захватывали казацкие отряды во время Освободительной войны.

В 1782 году собственником Миньковцев стал магнат Войцех Сцибор-Мархоцкий, а после его смерти - его племянник Игнатий Ежи Сцибор-Мархоцкий. С 1793 по 1831 год Миньковцы были столицей провозглашенного Мархоцким Миньковецкого государства, неофициально существоовавшего в составе Российской империи после раздела Польши. Здесь было отменено крепостное право, жителям предоставлены права и свободы. В 1818 году Сцибор-Мархоцкий принимал в Миньковцах российского императора Александра I.

В 1838 году в Миньковцах было завершено строительство каменной православной церкви Архангела Михаила (по одной из вресий, ее колокольня перестроена из замковой башни). Католический костел не сохранился.

Село Миньківці розташоване в мальовничій долині річці Ушиці між Дунаївцями та Нової Ушицею.

Відоме з 1407 року, коли польський король Владислав II Ягайло дарував ці землі якомусь Якушеві з Маньківців. За всю історію село 8 разів руйнували татари.

На початку XVII століття Миньківці опинилися у власності польських шляхтичів Станіславського герба "Пилява", які збудували тут невеликий замок (не зберігся). Його двічі захоплювали козацькі загони під час Визвольної війни.

В 1782 році власником Миньківців став магнат Войцех Сцибор-Мархоцький, а після його смерті - його племінник Ігнацій Єжи Сцибор-Мархоцький. З 1793 по 1831 рік Миньківці були столицею проголошеної Мархоцьким Миньковецької держави, що неофіційно існувала в складі Російської імперії після поділу Польщі ...

Село Миньківці розташоване в мальовничій долині річці Ушиці між Дунаївцями та Нової Ушицею.

Відоме з 1407 року, коли польський король Владислав II Ягайло дарував ці землі якомусь Якушеві з Маньківців. За всю історію село 8 разів руйнували татари.

На початку XVII століття Миньківці опинилися у власності польських шляхтичів Станіславського герба "Пилява", які збудували тут невеликий замок (не зберігся). Його двічі захоплювали козацькі загони під час Визвольної війни.

В 1782 році власником Миньківців став магнат Войцех Сцибор-Мархоцький, а після його смерті - його племінник Ігнацій Єжи Сцибор-Мархоцький. З 1793 по 1831 рік Миньківці були столицею проголошеної Мархоцьким Миньковецької держави, що неофіційно існувала в складі Російської імперії після поділу Польщі. Тут було скасоване кріпосне право, жителям надані права та свободи. В 1818 році Сцибор-Мархоцький приймав в Миньківцях російського імператора Олександра I.

В 1838 році в Миньківцях було завершено будівництво кам'яної православної церкви Архангела Михайла (за однією з версій, її дзвіниця перебудована з замкової вежі). Католицький костел не зберігся.