Ивановичи

Село Ивановичи на речке Ирша расположено в 45 километрах к северо-западу от Житомира, в 5 километрах восточнее Пулина. Административно входит в состав Пулинской поселковой громады Житомирского района.

В документах Ивановичи впервые упоминаются в 1618 году в жалобе старосты Вильска Адама Шклярского на казацкого полковника Калиновского по поводу нападений на Вильскую волость.

Деревянная церковь Рождества Пресвятой Богородицы, построенная в 1755 году, является памятником архитектуры местного значения.

В XIX веке село принадлежало помещикам Ганским, Качковским, Штакельбергам.

Во время Голодомора 1932-1933 годов в Ивановичах умерло 892 жителя.

При местном лицее работает истоический музей.

Cело Івановичі на річці Ірша розташоване за 45 кілометрів на північний захід від Житомира, за 5 кілометрів на схід від Пулин. Адміністративно входить до складу Пулинської селищної громади Житомирського району.

В документах Івановичі вперше згадуються у 1618 році в скарзі старости Вільська Адама Шклярського на козацького полковника Калиновського щодо нападів на Вільську волость.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена 1755 року, є пам'яткою архітектури місцевого значення.

У XIX столітті село належало поміщикам Ганським, Качковським, Штакельбергам.

Під час Голодомору 1932-1933 років у Івановичах померли 892 жителі.

При місцевому ліцеї працює історичний музей.