Ильинцы

Город Ильинцы на реке Соб расположен в 60 километрах к западу от Винницы. Административно входит в состав Винницкого района Винницкой области.

Первое письменное упоминание об Ильинке датируется 1391 годом. Народная этимология связывает название с тем, что в местной реке водилось много линей. Более вероятным является происхождение названия от имени Илья.

В документах Виленского сейма от 1448 года Линцы (тогдашние Ильинцы) упоминаются как имение польского вельможи Менка. Следующими владельцами были представители княжеских и графских семей Корецких, Любомирских, Сангушк ...

Город Ильинцы на реке Соб расположен в 60 километрах к западу от Винницы. Административно входит в состав Винницкого района Винницкой области.

Первое письменное упоминание об Ильинке датируется 1391 годом. Народная этимология связывает название с тем, что в местной реке водилось много линей. Более вероятным является происхождение названия от имени Илья.

В документах Виленского сейма от 1448 года Линцы (тогдашние Ильинцы) упоминаются как имение польского вельможи Менка. Следующими владельцами были представители княжеских и графских семей Корецких, Любомирских, Сангушко, Платтеров.

С середины XVII века Ильинцы были сотенным местечком Винницкого, затем Брацлавского полка. В 1671 году в Ильинцах состоялся совет казаков с польскими гетманами, на котором Михаил Ханенко и Иван Сирко присягнули на верность королю Михалу-Корибуту Вишневецкому.

В 1757 году Ильинцы получили Магдебургское право и статус города. В составе Российской империи это был типичный еврейский городок. Сохранилась Большая Илинецкая синагога XVIII века в стиле барокко, которая с советских времен используется как производственное помещение.

Старейшим христианским храмом Ильинцев является деревянная церковь Рождества Богородицы (1773). Воскресенский собор (1897) и Троицкая церковь (1903) возведены в стиле кирпичного модерна. Также сохранились фрагменты жилой, административной и промышленной застройки конца XIX – начала XX века.

Місто Іллінці на річці Соб розташоване за 60 кілометрів на захід від Вінниці. Адміністративно входить до складу Вінницького району Вінницької області.

Перша письмова згадка про Іллінці датується 1391 роком. Народна етимологія пов'язує назву з тим, що у місцевій річці водилося багато линів. Більш імовірним є походження назви від імені Ілля.

В документах Віленського сейму від 1448 року Линці (тодішні Іллінці) згадуються як маєтність польського вельможі Менка. Наступними власниками були представники князівських і графських родин Корецьких, Любомирських, Сангушків, П ...

Місто Іллінці на річці Соб розташоване за 60 кілометрів на захід від Вінниці. Адміністративно входить до складу Вінницького району Вінницької області.

Перша письмова згадка про Іллінці датується 1391 роком. Народна етимологія пов'язує назву з тим, що у місцевій річці водилося багато линів. Більш імовірним є походження назви від імені Ілля.

В документах Віленського сейму від 1448 року Линці (тодішні Іллінці) згадуються як маєтність польського вельможі Менка. Наступними власниками були представники князівських і графських родин Корецьких, Любомирських, Сангушків, Плят­терів.

Від середини XVII століття Іллінці були сотенним містечком Вінницького, потім Брацлавського полку. 1671 року в Іллінцях від­булася рада козаків з польськими геть­манами, на якій Михайло Ханенко та Іван Сірко присягнули на вірність королю Міхалу-Корибуту Вишневецькому.

У 1757 році Іллінці отримали Магдебурзьке право і статус міста. У складі Російської імперії це було типове єврейське містечко. Збереглася Велика Іллінецька синагога XVIII століття у стилі бароко, що з радянських часів використовується як виробниче приміщення.

Найстарішим християнським храмом Іллінців є дерев’яна церква Різдва Богородиці (1773 рік). Воскресенський собор (1897 рік) та Троїцька церква (1903 рік) зведені у стилі цегляного модерну. Також збереглися фрагменти житлової, адміністративні та промислової забудови кінця XIX – початку XX століття.