Носковцы

Большое село Носковцы в междуречье речек Мурафы и Мурашки расположено в 15 километрах к юго-западу от Жмеринки, рядом с трассой М21 "Винница - Могилев-Подольский".

Известно с 1431 года, когда литовский князь Ягайло подарил Носковцы некоему Лаврентию Циолко. По легенде, село получило название от имени основателя Мойсы Мороза (со временем "Мойсовцы" трансформировались в "Носковцы"). В XVII-XIX веках село принадлежало роду Потоцких, которые построили дворец в романском стиле (сейчас школа). В 1826 году поместье унаследовал генерал Алексей Бахметьев, затем оно несколько раз меняло хозяев. Одним из последних собственников была помещица Юлия Пащенко, принимавшая у себя русского поэта С ...

Большое село Носковцы в междуречье речек Мурафы и Мурашки расположено в 15 километрах к юго-западу от Жмеринки, рядом с трассой М21 "Винница - Могилев-Подольский".

Известно с 1431 года, когда литовский князь Ягайло подарил Носковцы некоему Лаврентию Циолко. По легенде, село получило название от имени основателя Мойсы Мороза (со временем "Мойсовцы" трансформировались в "Носковцы"). В XVII-XIX веках село принадлежало роду Потоцких, которые построили дворец в романском стиле (сейчас школа). В 1826 году поместье унаследовал генерал Алексей Бахметьев, затем оно несколько раз меняло хозяев. Одним из последних собственников была помещица Юлия Пащенко, принимавшая у себя русского поэта Семена Надсона.

Построенная в 1751 году церковь Рождества Богородицы не сохранилась, основанный в 1860 году сахарный завод в советские времена также был закрыт.

В Носковцах в 1918-1920 годах бывал Юрий Смолич, здесь учился писатель Андрей Гудима. Бывал здесь и Григорий Щепковский - правнук последнего помещика села Носковцы.

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".

Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семе ...

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".

Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семена Надсона.

Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод в радянські часи також був закритий.

В Носківцях в 1918-1920 роках бував Юрій Смолич, тут навчався письменник Андрій Гудима. Бував тут і Григорій Щепковський - праонук останнього поміщика села Носківці.