Самбор

Древний прикарпатский город Самбор расположен в верховьях Днестра в 75 километрах к юго-западу от Львова, в 40 километрах к северо-западу от Трускавца.

Впервые упоминается в 1241 году, однако первоначальное поселение (нынешний Старый Самбор) существовало и раньше - при раскопках обнаружены римские монеты IV века, орудия труда и украшения еще более ранних эпох.

После того, как город был уничтожен ордынцами, уцелевшие жители перебрались в соседний посад Погонич, который с 1390 года упоминается уже как Новый Самбор, а затем просто Самбор.

В XV веке появился деревянный замок на месте нынешнй площади Рынок, а в XVI веке - новый ко ...

Древний прикарпатский город Самбор расположен в верховьях Днестра в 75 километрах к юго-западу от Львова, в 40 километрах к северо-западу от Трускавца.

Впервые упоминается в 1241 году, однако первоначальное поселение (нынешний Старый Самбор) существовало и раньше - при раскопках обнаружены римские монеты IV века, орудия труда и украшения еще более ранних эпох.

После того, как город был уничтожен ордынцами, уцелевшие жители перебрались в соседний посад Погонич, который с 1390 года упоминается уже как Новый Самбор, а затем просто Самбор.

В XV веке появился деревянный замок на месте нынешнй площади Рынок, а в XVI веке - новый королевский замок к югу от центра города (остатки крепостных валов и охотничий домик короля Стефана Батория сохранились на территории районной больницы). Город стал значительным центром ремесленничества.

В 1604 году отсюда выступил на Московию отряд Лжедимитрия, состоящего в браке с дочерью самборского старосты Ежи Мнишека Мариной.

Городская ратуша с 40-метровой часовой башней была сооружена в 1638-1668 годах. Костел Иоанна Крестителя (XVI-XVII века) объединяет черты готики и ренессанса. Костел Святого Станислава (XVIII век) после реставрации 1981 года - зал органной музыки. В церкови Рождества Пресвятой Богородицы (XIX век) хранятся привезенные из Рима мощи Святого Валентина. Также сохранилась иезуитская коллегия (1756-1759 годы).

Работают мемориальный музей Леся Курбаса, историко-этнаграфический музей "Бойковщина".

Старовинне прикарпатське місто Самбір розташоване у верхів'ях Дністра в 75 кілометрах на північний захід від Львова, в 40 кілометрах на північний захід від Трускавця.

Вперше згадується в 1241 році, проте початкове поселення (нинішній Старий Самбір) існувало і раніше - під час розкопок виявлені римські монети IV сторіччя, знаряддя праці та прикраси ще більш ранніх епох.

Після того, як місто було знищено ординцями, вцілілі жителі перебралися в сусідній посад Погонич, який з 1390 року згадується вже як Новий Самбір, а потім просто Самбір.

В XV столітті з'явився дерев'яний замок на місці нинішньої площі Ринок, а в XVI ...

Старовинне прикарпатське місто Самбір розташоване у верхів'ях Дністра в 75 кілометрах на північний захід від Львова, в 40 кілометрах на північний захід від Трускавця.

Вперше згадується в 1241 році, проте початкове поселення (нинішній Старий Самбір) існувало і раніше - під час розкопок виявлені римські монети IV сторіччя, знаряддя праці та прикраси ще більш ранніх епох.

Після того, як місто було знищено ординцями, вцілілі жителі перебралися в сусідній посад Погонич, який з 1390 року згадується вже як Новий Самбір, а потім просто Самбір.

В XV столітті з'явився дерев'яний замок на місці нинішньої площі Ринок, а в XVI столітті - новий королівський замок на південь від центру міста (залишки фортечних валів і мисливський будиночок короля Стефана Баторія збереглися на території районної лікарні). Місто стало значним центром ремісництва.

В 1604 році звідси почав ходу на Московію загін Лжедмитрія, одруженого з донькою самбірського старости Єжи Мнішека Мариною.

Міська ратуша з 40-метровою годинниковою вежею була споруджена в 1638-1668 роках. Костел Іоанна Хрестителя (XVI-XVII століття) поєднує риси готики та ренесансу. Костел Святого Станіслава (XVIII століття) після реставрації 1981 року - зал органної музики. В церкві Різдва Пресвятої Богородиці (XIX століття) зберігаються привезені з Риму мощі Святого Валентина. Також збереглася єзуїтська колегія (1756-59 роки).

Працюють меморіальний музей Леся Курбаса, історико-етнографічний музей "Бойківщина".