Пограничный город Рава-Русская над рекой Ратой на восточной стороне Расточья расположен в 60 километрах к северо-западу от Львова, вблизи границы с Польшей. Международный пункт пропуска "Рава-Русская – Гребенное" является одним из самых популярных на украинско-польской границе.
По самой распространенной версии город основал в 1455 году белзский и мазовецкий князь Владислав, предоставив ему имя своего мазовецкого владения Рава с дополнением "Русская", поскольку он находился на русинских (украинских) землях.
Благодаря расположению на оживленном торговом пути с Востока на Запад город быстро развивался и в 1622 году получил Магдебургское право. Согласно польским источникам, король ...
Пограничный город Рава-Русская над рекой Ратой на восточной стороне Расточья расположен в 60 километрах к северо-западу от Львова, вблизи границы с Польшей. Международный пункт пропуска "Рава-Русская – Гребенное" является одним из самых популярных на украинско-польской границе.
По самой распространенной версии город основал в 1455 году белзский и мазовецкий князь Владислав, предоставив ему имя своего мазовецкого владения Рава с дополнением "Русская", поскольку он находился на русинских (украинских) землях.
Благодаря расположению на оживленном торговом пути с Востока на Запад город быстро развивался и в 1622 году получил Магдебургское право. Согласно польским источникам, король Польши Август II Фридрих 1698 году в Раве-Русской встречался с московским царем Петром I, планируя войну со шведским королем Карлом II.
В начале XVIII века Рава была общей собственностью трех польских семей: Глоговских, Суходольских и Богушей. С тех пор сохранился комплекс костела святого Михаила и монастырь реформатов, построенный в 1737 году по проекту барочного архитектора Паоло Фонтаны (сейчас в заброшенном состоянии). Действующий костел святого Иосифа в центре города построен в 1770-1775 годах на средства Анджея Жечицкого. Напротив расположена церковь святого Юрия, построенная в 1848 году. Украшением центра города является "Рава-Русская ратуша", как называют нарядную пожарную каланчу с башенными часами.
К началу Второй мировой войны более половины жителей города составляли евреи. В результате аннексии западноукраинских земель Советским Союзом и последующей немецкой оккупации еврейская община Равы-Русской была почти полностью истреблена, старое еврейское кладбище в центре города разрушено. На месте массовых расстрелов и захоронения около трех тысяч евреев возле нового еврейского кладбища в 2015 году открыт мемориал жертвам Холокоста: простой павильон с памятным камнем, стела с надписью и стена памяти из старых надгробий. Мемориал Украинской Галицкой Армии на городском кладбище Равы Русской был построен в 1936 году в честь героев польско-украинской войны 1918-1919 годов. За Народным домом расположен парк "Эсперанто", открытый в середине 1980-х годов.
Город Рава-Русская имеет развитую туристическую инфраструктуру, обусловленную близостью к границе. Здесь есть несколько гостинично-ресторанных и автозаправочных комплексов.
Прикордонне місто Рава-Руська над річкою Ратою на східному боці Розточчя розташоване за 60 кілометрів на північний захід від Львова, поблизу кордону з Польщею. Міжнародний пункт пропуску "Рава-Руська – Гребенне" є одним із найпопулярніших на українсько-польському кордоні.
За найпоширенішою версією, місто заснував у 1455 році белзький і мазовецький князь Владислав, надавши йому ім'я свого мазовецького володіння Рава з додатком "Руська", оскільки воно перебувало на русинських (українських) землях.
Завдяки розташуванню на жвавому торговельного шляху зі Сходу на Захід місто швидко розвивалося і у 1622 році отримало Магдебурзьке право. Згідно з польськими джерелами, король ...
Прикордонне місто Рава-Руська над річкою Ратою на східному боці Розточчя розташоване за 60 кілометрів на північний захід від Львова, поблизу кордону з Польщею. Міжнародний пункт пропуску "Рава-Руська – Гребенне" є одним із найпопулярніших на українсько-польському кордоні.
За найпоширенішою версією, місто заснував у 1455 році белзький і мазовецький князь Владислав, надавши йому ім'я свого мазовецького володіння Рава з додатком "Руська", оскільки воно перебувало на русинських (українських) землях.
Завдяки розташуванню на жвавому торговельного шляху зі Сходу на Захід місто швидко розвивалося і у 1622 році отримало Магдебурзьке право. Згідно з польськими джерелами, король Польщі Август II Фрідріх 1698 року в Раві-Руській зустрічався з московським царем Петром I, плануючи війну зі шведським королем Карлом II.
На початку XVIII століття Рава була спільною власністю трьох польських родин: Глоговських, Суходольських і Богушів. З тих часів зберігся комплекс костелу святого Михайла та монастир реформатів, зведені 1737 року за проєктом барокового архітектора Паоло Фонтани (зараз у занедбаному стані). Діючий костел святого Йосипа в центрі міста збудовано у 1770-1775 роках коштом Анджея Жечицького. Навпроти розташована церква святого Юрія, побудована 1848 року. Окрасою центру міста є "Рава-Руська ратуша", як називають ошатну пожежну каланчу з баштовим годинником.
До початку Другої світової війни понад половину жителів міста становили євреї. Внаслідок анексії західноукраїнських земель Радянським Союзом та подальшої німецької окупації єврейська громада Рави-Руської була майже цілком винищена, старий єврейський цвинтар у центрі міста зруйнований. На місці масових розстрілів та поховання близько трьох тисяч євреїв біля нового єврейського цвинтаря 2015 року відкрито меморіал жертвам Голокосту: простий павільйон із пам'ятним каменем, стела з написом і стіна пам'яті зі старих надгробків. Меморіал Української Галицької Армії на міському кладовищі Рави Руської споруджено 1936 року на честь героїв польсько-української війни 1918-1919 років. Біля Народного дому розташований парк "Есперанто", відкритий у середині 1980-х років.
Місто Рава-Руська має розвинену туристичну інфраструктуру, зумовлену близкістю до кордону. Тут є кілька готельно-ресторанних та автозаправних комплексів.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Львовская |