Покутский поселок Чернелица раскинулся рядом с Днестром в 20 километрах к северу от Городенки.
Известен с 1420-40 годов как Черленица. Название, вероятно, перешло от протекающей через село маленькой речушки с дном красноватого (черленого) оттенка. Однако существует легенда, что название Чорнолица дал селу князь Михаил Чарторыйский в честь своей жены, отличавшейся смуглостью кожи и чернотой волос (другие легенды рассказывают о самоубийстве княгини, которая то ли изменила мужу в его отсутствие, то ли не выполнила его важный приказ).
Чарторыйские получили Чернелицу во владение в XVII веке после шляхтичей Язловецких. Именно тогда началось строительство Чернелицкого замка, сохранившегося до наших дней. Во вр ...
Покутский поселок Чернелица раскинулся рядом с Днестром в 20 километрах к северу от Городенки.
Известен с 1420-40 годов как Черленица. Название, вероятно, перешло от протекающей через село маленькой речушки с дном красноватого (черленого) оттенка. Однако существует легенда, что название Чорнолица дал селу князь Михаил Чарторыйский в честь своей жены, отличавшейся смуглостью кожи и чернотой волос (другие легенды рассказывают о самоубийстве княгини, которая то ли изменила мужу в его отсутствие, то ли не выполнила его важный приказ).
Чарторыйские получили Чернелицу во владение в XVII веке после шляхтичей Язловецких. Именно тогда началось строительство Чернелицкого замка, сохранившегося до наших дней. Во время молдавских походов тут останавливался польский король Ян III Собеский. С тех времен сохранился и костел доминиканцев (1661 год). Село и замок в последствии принадлежали Галицким, Потоцким, Стадницким.
В 1817 году построена церковь Пресвятой Богородицы (в 1918–28 годах перестроена в камне).
Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під ча ...
Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під час молдавських походів тут зупинявся польський король Ян III Собеський. З тих часів зберігся й костел домініканців (1661 рік). Село і замок надалі належали Галицьким, Потоцьким, Стадницьким.
В 1817 році побудована церква Пресвятої Богородиці (в 1918-1928 роках перебудована в камені).
Чернелицкий замок
Замок/крепость
Чернелицкий замок в XVII веке был одним из мощнейших восточных форпостов Речи Посполитой.
Построен в 1659 году брацлавским воеводой Михаилом Чарторыйским, о чем свидетельствует его герб "Погон" на надвратной башне. С другой стороны размещен герб "Пилава" жены князя, Ефросинии Станиславицкой (с ней связана легенда о смуглолицей хозяйке замка, наложившей на себя руки после измены мужу).
Замок квадратный в плане, с высокими стенами на земляных валах и четырьмя бастионами по углам. Он сыграл важную роль в ходе польско-турецких войн, польские войска хранили здесь оружие и припасы. Польский король Ян III Собеский неоднократно останавливался в замке во время молдавских походов.
В качестве магнатской резиденции замок просуществовал до 1817 г., когда умер последний его хозяин Николай Ценский. В советские времена на территории размещалась больница.
Сейчас замок в заброшенном состоянии.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Ивано-Франковская |