Веприк

Село Веприк расположено в 10 километрах к востоку от Гадяча, на трассе в сторону Ахтырки.

Известно с XVII века как сотенное местечко Гадячского полка. Во время Северной войны в 1708-1709 годах Веприк, в котором располагался русский гарнизон, оказался на стороне России, и после двухнедельной осады был захвачен войсками шведского короля Карла XII и гетмана Ивана Мазепы.

В 1764 году Екатерина II подарила Веприк последнему гетману Украины Кириллу Разумовскому, а в конце XVIII века эти земли перешлим в собственность помещиков Павла Масюкова и Пелагеи Тимофеевой.

С XIX века сохранилось два храма в стиле классицизма: Успенская церковь (1821 год) и Николаевская церковь (1823 год).

Село Веприк розташоване в 10 кілометрах на схід від Гадяча, на трасі в бік Охтирки.

Відоме з XVII сторіччя як сотенне містечко Гадяцького полку. Під час Північної війни в 1708-1709 років Веприк, в якому розташовувався російський гарнізон, виявився на боці росії, і після двотижневої облоги село було захоплене військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи.

В 1764 році Катерина II подарувала Веприк останньому гетьману України Кирилові Розумовському, а в кінці XVIII століття ці землі перейшли у власність поміщиків Павла Масюкова та Пелагеї Тимофєєвої.

З XIX століття збереглося два храми в стилі класицизму: Успенська церква (1821 рік) та Миколаївська церква (1823 рік).