Матусов

Село Матусов на р. Гнилой Ташлык расположено в 25 километрах к северо-востоку от Шполы.

По легенде, когда-то село принадлежало матери гетмана Богдана Хмельницкого, откуда пошло название "Матусин Хутор" (по украински - "матушкин хутор"). В XVIII веке эти земли входили во владения князя Григория Потемкина. От него село Матусов досталось его племяннику генерал-майору Николаю Высоцкому, затем перешло в собственность графского рода Орловых, при которых село активно развивалось.

В частности, сохранилась Вознесенская церковь, построенная в 1812-1818 годах, вероятно по проекту выдающегося киевского архитектора Андрея Меленского. В 1844 году был запущен сахарный завод. Также сохранилось здание ...

Село Матусов на р. Гнилой Ташлык расположено в 25 километрах к северо-востоку от Шполы.

По легенде, когда-то село принадлежало матери гетмана Богдана Хмельницкого, откуда пошло название "Матусин Хутор" (по украински - "матушкин хутор"). В XVIII веке эти земли входили во владения князя Григория Потемкина. От него село Матусов досталось его племяннику генерал-майору Николаю Высоцкому, затем перешло в собственность графского рода Орловых, при которых село активно развивалось.

В частности, сохранилась Вознесенская церковь, построенная в 1812-1818 годах, вероятно по проекту выдающегося киевского архитектора Андрея Меленского. В 1844 году был запущен сахарный завод. Также сохранилось здание водяной мельницы начала XX века.

В 1914 году село, принадлежавшее в тот момент семье Лопухиных, перешло в собственность последней хозяйки - княгини Параскевы Урусовой из Шполы. При советской власти Матусов некоторое время был райцентром.

Между Матусовым и Шполой находится географический центр Украины.

Село Матусів на річці Гнилий Ташлик розташоване в 25 кілометрах на північний схід від Шполи.

За легендою, колись село належало матері гетьмана Богдана Хмельницького, звідки пішла назва "Матусін Хутір". В XVIII сторіччі ці землі входили у володіння князя Григорія Потьомкіна. Від нього село Матусів дісталося його племіннику генерал-майору Миколі Висоцькому, потім перейшло у власність графського роду Орлових, за яких село активно розвивалося.

Зокрема, збереглася Вознесенська церква, побудована в 1812-1818 роках, ймовірно за проєктом видатного київського архітектора Андрія Меленського. В 1844 році було запущено цукровий завод. Також збереглася будівля водяного млина початку XX століття.

В 191 ...

Село Матусів на річці Гнилий Ташлик розташоване в 25 кілометрах на північний схід від Шполи.

За легендою, колись село належало матері гетьмана Богдана Хмельницького, звідки пішла назва "Матусін Хутір". В XVIII сторіччі ці землі входили у володіння князя Григорія Потьомкіна. Від нього село Матусів дісталося його племіннику генерал-майору Миколі Висоцькому, потім перейшло у власність графського роду Орлових, за яких село активно розвивалося.

Зокрема, збереглася Вознесенська церква, побудована в 1812-1818 роках, ймовірно за проєктом видатного київського архітектора Андрія Меленського. В 1844 році було запущено цукровий завод. Також збереглася будівля водяного млина початку XX століття.

В 1914 році село, яке належало на той момент родині Лопухіних, перейшло у власність останньої господині - княгині Параскеві Урусовій зі Шполи. За радянської влади Матусів деякий час був райцентром.

Між Матусевом і Шполою знаходиться географічний центр України.