Шепетовка

Город Шепетовка на реке Гуска - крупный райцентр и важный железнодорожный узел. Расположен на трассе Р-05 "Ровно - Хмельницкий" в 100 километрах от Хмельницкого.

Известен с 1594 года как собственность магната Андрея Ждярского. Во время Освободительной войны жители Шепетовки пополнили казацкое войско, была создана Шепетовская сотня, однако в 1649 году местечко сожгли отряды польских карателей. Вскоре город перешел в собственность Владислава Доминика Заславского, затем князей Любомирских, Сангушко. Последними владельцами Шепетовки были Потоцкие, при которых активно развивалась промышленность.

В 1873 году через Шепетовку была проложена железная дорога, открылось паровозное депо. Одним из основных ...

Город Шепетовка на реке Гуска - крупный райцентр и важный железнодорожный узел. Расположен на трассе Р-05 "Ровно - Хмельницкий" в 100 километрах от Хмельницкого.

Известен с 1594 года как собственность магната Андрея Ждярского. Во время Освободительной войны жители Шепетовки пополнили казацкое войско, была создана Шепетовская сотня, однако в 1649 году местечко сожгли отряды польских карателей. Вскоре город перешел в собственность Владислава Доминика Заславского, затем князей Любомирских, Сангушко. Последними владельцами Шепетовки были Потоцкие, при которых активно развивалась промышленность.

В 1873 году через Шепетовку была проложена железная дорога, открылось паровозное депо. Одним из основных предприятий города до сих пор является основанный при Потоцких сахарный завод.

Во времена УНР в шепетовкском начальном училище учился будущий писатель Николай Островский, в последствие описав те революционные события в автобиографическом романе "Как закалялась сталь". Музей Островского в Шепетовке в свое время был занесен в международный каталог ЮНЕСКО "Музеи мира" как уникальный памятник архитектуры. А другому литературному герою Остапу Бендеру принадлежит крылатая фраза, вложенная ему в уста Ильфом и Петровым: "...последний город - это Шепетовка, о которую разбиваются волны Атлантического океана".

Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.

Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.

В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міс ...

Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.

Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.

В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міста понині є заснований при Потоцьких цукровий завод.

За часів УНР в шепетівському початковому училищі вчився майбутній письменник Микола Островський, який згодом описав ті революційні події в автобіографічному романі "Як гартувалася сталь". Музей Островського в Шепетівці свого часу був занесений до міжнародного каталогу ЮНЕСКО "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури. А іншому літературному герою Остапові Бендеру належить крилата фраза, вкладена йому в уста Ільфом і Петровим: "... останнє місто - це Шепетівка, про яку розбиваються хвилі Атлантичного океану".

Офіційний сайт міста Шепетівка - shepetivka.com.ua