Городок

Село Городок на реке Устя расположено в 10 километрах к северо-западу от Ровно, рядом с трассой Н-22 "Ровно - Луцк".

Впервые в документах упоминается в 1443 году как собственность литовского князя Свидригайло. Название указывает на то, что уже тогда на большом острове, омываемом двумя рукавами Усти, было некое укрепление.

В 1475 года Городок перешел в собственность князей Несвижских, затем - княгини Марии Ровенской.

В 1517 году, когда княгиня Гольшанская подарила Городок Киево-Печерской лавре, в стенах Городоцкого замка был основан православный монастырь, ставший затем резиденцией греко-католических епископов. В 1740 году епископ Афанасий Шептицкий построил при монастыре Николаевскую церко ...

Село Городок на реке Устя расположено в 10 километрах к северо-западу от Ровно, рядом с трассой Н-22 "Ровно - Луцк".

Впервые в документах упоминается в 1443 году как собственность литовского князя Свидригайло. Название указывает на то, что уже тогда на большом острове, омываемом двумя рукавами Усти, было некое укрепление.

В 1475 года Городок перешел в собственность князей Несвижских, затем - княгини Марии Ровенской.

В 1517 году, когда княгиня Гольшанская подарила Городок Киево-Печерской лавре, в стенах Городоцкого замка был основан православный монастырь, ставший затем резиденцией греко-католических епископов. В 1740 году епископ Афанасий Шептицкий построил при монастыре Николаевскую церковь. Владевшие Городком в XVIII-XIX веках графы Эстерхази перестроили упраздненный монастырь в аристократическую резиденцию в стиле классицизма. В советские времена там разместили туберкулезный санаторий, а сейчас это Свято-Николаевский Городоцкий монастырь.

Последний владелец Городка барон Федор Штейнгель внес большой вклад в развитие села - при нем была открыта начальная школа и больница, а также первый на Волыни краеведческий музей на основе результатов его архелогоических раскопок в селе. Центральная улица Городка теперь носит имя барона Штейнгеля.

Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".

Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.

В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.

В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську ...

Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".

Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.

В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.

В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську церкву. Графи Естерхазі, які володіли Городком в XVIII-XIX століттях, перебудували недіючий вже монастир на аристократичну резиденцію в стилі класицизму. В радянський час там розмістили туберкульозний санаторій, а зараз це Свято-Миколаївський Городоцький монастир.

Останній власник Городка барон Федір Штейнгель вніс великий внесок в розвиток села - при ньому було відкрито початкову школу і лікарню, а також перший на Волині краєзнавчий музей на основі результатів його археологічних розкопок в селі. Центральна вулиця Городка тепер носить ім'я барона Штейнгеля.