В результате археологических раскопок у подножия памятника Дюку де Ришелье обнаружены не только фрагменты оборонительного сооружения османского периода, но и более ранние артефакты генуэзского происхождения.

Остатки османской крепости Хаджибей обнаружили на Приморском бульваре в Одессе археологи Южноукраинского национального педагогического университета имени Ушинского, проводившие раскопки совместно со специалистами Института археологии НАН Украины. Сенсационными результатами исследования на территории полуциркульной площади поделился ректор университета, историк Андрей Красножон.

"Хаджибейский замок найден! Поставлена точка в дискуссиях о его локализации, которые длились почти 200 лет. Они усиливались отсутствием достоверных данных картографии и письменных источников, а также следов этого оборонительного сооружения, которое взорвали российские войска вскоре после штурма 1789 года, а впоследствии разобрали на стройматериалы", – рассказал Красножон на своей странице в Facebook.

Согласно результатам исследования, замок располагался между полукруглым домом №8, фуникулером, памятником Дюку и аллеями южной части бульвара, занимая квадрат примерно 40 на 40 метров.

"В двух раскопах и двух шурфах мы нашли фронтальную стену артиллерийской береговой батареи, которая была достроена до замка с берега, а также следы демонтажа куртин. Удалось зафиксировать угловое сечение этой стены с боковой, прикрывающей батарею с юго-востока", – отметил историк.

Своим основанием стена замковой батареи впущена в античный слой V века до нашей эры. По словам исследователя, это впервые, когда удалось проследить культурные наслоения древнегреческого поселения Гавань Истриан в пределах его северной границы. Кроме того, в раскопке под памятником Дюку обнаружили груду камней и блоков, извлеченных из стен разрушенного замка, среди которых были и массивные капители пилонов османского типа.

Локализовав замок и привязав планы к местности, археологи планируют начать поиски его основных, капитальных зданий. А вот время основания древней постройки еще предстоит выяснить.

"Какую-то интригу в этих поисках задает керамика и нумизматика XIV века, находки которой теперь уже являются нормой в раскопках на Приморском бульваре. Так, один из фрагментов импортной византийской чаши этого периода найден в одном стратиграфическом контексте с упомянутыми капителями пилонов, хоть и в переотложенном состоянии, однако... Археологические артефакты XIV века, как известно, маркируют совсем другой исторический период – связанный с итальянской факторией Джинестра", – утверждает Красножон.

Археологам до конца не было известно, есть ли вообще шансы найти остатки замка, поскольку сооружение стояло на самом краю склонного к обвалам берегового плато.

Фото: facebook.com/andrew.krasnozhon.2025

Залишки османської фортеці Хаджибей знайшли на Приморському бульварі в Одесі археологи Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського, які проводили розкопки спільно з фахівцями Інституту археології НАН України. Сенсаційними результатами дослідження на території напівциркульної площі поділився ректор університету, історик Андрій Красножон.

"Хаджибейський замок знайдено! Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали", – розповів Красножон на власній сторінці у Facebook. 

Згідно з результатами дослідження, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, пам'ятником Дюку та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40 на 40 метрів. 

"В двох розкопах та двох шурфах ми знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Вдалося зафіксувати кутовий перетин цієї стіни з бічною, що прикривала батарею з південного сходу", – зазначив історик.

Своєю основою стіна замкової батареї впущена в античний шар V століття до нашої ери. За словами дослідника, це вперше, коли вдалося простежити культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у межах його північного кордону. Крім того, в розкопі під пам'ятником Дюку виявили купу каміння та блоків, витягнутих зі стін зруйнованого замку, серед яких були й масивні капітелі пілонів османського типу.

Локалізувавши замок та прив'язавши плани до місцевості, археологи тепер планують розпочати пошуки його основних, капітальних будівель. А от час заснування давньої споруди ще доведеться з'ясувати.

"Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV століття, знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Так, один із фрагментів імпортної візантійської чаші цього періоду знайдено в одному стратиграфічному контексті зі згаданими капітелями пілонів, хоч і в перевідкладеному стані, проте... Археологічні артефакти XIV століття, як відомо, маркують зовсім інший історичний період – пов'язаний з італійською факторією Джинестра", – стверджує Красножон.

Археологам до останнього не було відомо, чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, що схильне до обвалів.

Фото: facebook.com/andrew.krasnozhon.2025