Плеснь и грибок "съедают" дворец в Самчиках

Грибок и плесень разрушают памятник национального значения – дворец Чечеля на территории Государственного историко-культурного заповедника "Самчики". Об этом рассказал временно исполняющий обязанности директора заповедника Богдан Пажимский, сообщает "Суспільне".

По его словам, появление плесени во дворце вызвано увлажнением стен в холодное время года, отсутствием отопления и невозможностью выполнить реставрационные работы из-за приостановки финансирования на момент полномасштабного вторжения.

Парадный зал Южной анфилады дворца государственного историко-культурного заповедника "Самчики" в XIX веке служил для отдыха гостей. Сейчас на его стенах в буквальном смысле "расцветает" плесень.

"Период этого "цветения" начался лет 6-8 назад", – говорит Богдан Пажимский.

Такая же картина в Римском зале, показывает временно исполняющий обязанности директора заповедника.

"Тоже плесень, плюс грибок. Мы, будем говорить грубо, сбили паркет. Чтобы его спасти, мы были вынуждены его снять и застелить дощатую поверхность, из досок. Там были фрагменты еще живые, еще здоровые, поэтому, чтобы сберечь подлинность, пришлось его снять. Мы сняли замеры, это все закартографировали, и, собственно, законсервировали. Он у нас хранится в фондохранилище", – говорит Пажимский.

Грибок, говорит он, повреждает стены и старинный паркет и в Японском кабинете.

"Это была комната отдыха в те давние времена. Паркет здесь сохранился аутетический. Он был изготовлен на Здолбуновской фабрике австрийской фирмой в 1854 году. К сожалению, он тоже испытал влияние увлажнения стен, фундаментов, кладок. В 1991 году были проделаны работы "УкрНИИпроектреставрация" по пропитке фундаментов здания, чтобы не было увлажнения грунтовыми водами. Сделали тогда это по новейшей технологии, гидрофобным раствором, методом электроинъектирования. Но это был 1991 год", – рассказывает Богдан Пажимский.

С тех пор таких мероприятий не проводили, потому что не хватало средств, говорит бывший директор заповедника Александр Пажимский. Он управлял заповедником с 1990 года. Рассказывает, что и отопления, которое могло бы улучшить ситуацию, в помещениях нет давно.

"Михаил Петрович Шестаков, последний владелец имения, сделал здесь отопление. Здесь кое-что даже видно. После этого отопления не было. Затем опытная станция его сделала, но оно не было сделано так, как нужно. А сейчас нужно делать все. Капитальной реставрации, как и капитального ремонта, этот дворец не видел", – говорит бывший директор заповедника.

Первое, что необходимо сделать, чтобы уберечь дворец от плесени, говорит заместитель начальника управления информационной деятельности и культуры Хмельницкой ОВА Валентина Лукашук, это решить вопрос с его отоплением, что позволит сохранить интерьеры внутри.

"Мы можем привлекать средства меценатов и благотворителей, это предусмотрено законодательством. Также средства, заработанные самим заповедником, тоже можно тратить на определенные реставрационные работы. Речь идет о работах не в полном объеме, как реставрация, а о каких-то локальных моментах – таких, которые необходимо сейчас выполнить. И это могут делать сами работники заповедника", – рассказывает Валентина Лукашук.

В 2021 году заповедник "Самчики" вошел в список объектов президентской программы "Большая реставрация". Его должны были реставрировать за государственный счет, говорит Богдан Пажимский.

"В 2021 году Хмельницкий областной совет выделил 1,5 миллиона гривен на изготовление эскизного проекта реставрационных работ. Мы эти средства тогда использовали, то есть, из трех этапов мы первый этап прошли, и на этом остановились", – говорит Богдан Пажимский.

По словам исполняющего обязанности директора заповедника, в связи с военным положением реставрационные работы сейчас не проводятся.

Грибок та пліснява руйнують пам’ятку національного значення – палац Чечеля на території Державного історико-культурного заповідника "Самчики". Про розповів тимчасово виконуючий обов’язки директора заповідника Богдан Пажимський, повідомляє "Суспільне".

За його словами, появу плісняви у палаці спричинило зволоження стін у холодну пору року, відсутність опалення та неможливість виконати реставраційні роботи через призупинення фінансування на момент повномасштабного вторгнення.

Парадна зала Південної анфілади палацу державного історико-культурного заповідника "Самчики" у ХІХ столітті слугувала для відпочинку гостей. Нині на її стінах у буквальному сенсі "розквітає" пліснява.

"Період оцього "цвітіння" почався років 6-8 тому", – каже Богдан Пажимський.

Така ж картина у Римській залі, показує тимчасово виконуючий обов’язки директора заповідника.

"Теж пліснява, плюс грибок. Ми, будемо говорити грубо, збили паркет. Щоб його врятувати, ми були змушені його зняти і застелити дощату поверхню, із дошки. Там були фрагменти ще живі, ще здорові, тож, щоб вберегти автентичність, довелося його зняти. Ми зняли заміри, це все закартографували, і, власне, законсервували. Він у нас зберігається у фондосховищі", – говорить Пажимський.

Грибок, каже він, пошкоджує стіни і старовинний паркет і в Японському кабінеті.

"Це була відпочинкова кімната в ті давні часи. Паркет тут зберігся автетичний. Він був виготовлений на Здолбунівській фабриці австрійською фірмою у 1854 році. На жаль, він теж зазнав впливу зволоження стін, фундаментів, мурувань. У 1991 році було пророблено роботи спеціалізованим київським інститутом "УкрНДІпроектреставрація" з просочення фундаментів будівлі, щоб не було зволоження грунтовими водами. Зробили тоді це за новітньою технологією, гідрофобним розчином, методом електроін'єктування. Але це був 1991 рік", – розповідає Богдан Пажимський.

Відтоді таких заходів не проводили, бо бракувало коштів, каже колишній директор заповідника Олександр Пажимський. Він керував заповідником з 1990 року. Розповідає, що й опалення, яке могло б поліпшити ситуацію, у приміщеннях немає давно.

"Михайло Петрович Шестаков, останній власник маєтку, зробив тут опалення. Тут дещо навіть видно. Після цього опалення не було. Потім дослідна станція його зробила, але воно не було зроблене так, як потрібно. А зараз потрібно робити все. Капітальної реставрації, як і капітального ремонту, цей палац не бачив", – каже колишній директор заповідника.

Найперше, що необхідно зробити, аби вберегти палац від плісняви, каже заступниця начальника управління інформаційної діяльності та культури Хмельницької ОВА Валентина Лукашук, це вирішити питання з його опаленням, що дасть можливість зберегти інтер’єри всередині.

"Ми можемо залучати кошти меценатів і благодійників, це передбачено законодавством. Також кошти, зароблені самим заповідником, теж можна витрачати на певні реставраційні роботи. Мова йде про роботи не в повному обсязі, як реставрація, а про якісь локальні моменти – такі, які необхідно зараз виконати. І це можуть робити самі працівники заповідника", – розповідає Валентина Лукашук.

У 2021 році заповідник "Самчики" увійшов до переліку об’єктів президентської програми "Велика реставрація". Його мали реставрувати державним коштом, каже Богдан Пажимський.

"У 2021 році Хмельницька обласна рада виділила 1,5 мільйонів гривень на виготовлення ескізного проєкту реставраційних робіт. Ми ці кошти тоді використали, тобто, з трьох етапів ми перший етап пройшли, і на цьому зупинилися", – говорить Богдан Пажимський.

За словами виконуючого обов'язки директора заповідника, у зв’язку із воєнним станом реставраційні роботи зараз не проводяться.