"Дворцу Лопухиных" возвращено историческое название "Дворец Понятовского", а размещенная в нем эспозиция музея истории Корсунь-Шевченковской битвы демонтирована.
В советское время в помещении дворца Понятовского разместили экспозицию музея истории Корсунь-Шевченковской битвы, на площадке перед дворцом экспонировалась выставка военной техники.
"Российско-украинская война стала безвозвратной точкой пересмотра и изменения отношений между Украиной и страной-агрессором россией. Это должно было отразиться и в деятельности музейных об'єктов Заповедника. Поэтому в апреле 2022 года на заседании научно-методического совета было принято решение о демонтаже экспозиции музея истории Корсунь -Шевченковской битвы и изменения его названия на "Милитарный музей" с созданием новой экспозиции в трехэтажном флигеле", - говорится в сообщении заповедника на своем сайте.
В то же время, учитывая уникальность дворца как памятника архитектуры национального значения, было принято решение о создании в нем музейной экспозиции "Дворец Понятовского". Музеефикация дворца Понятовского является основным способом сохранения его как достопримечательности. "Создаваемая экспозиция будет дополнять архитектуру дворца, а не быть в нем посторонним предметом, обязательно совмещать научность, коммуникативность и образность", - отмечается на сайте заповедника.
Обновленную экспозицию "Дворца Понятовского" планируют открыть в мае 2023 года (при условии отмены военного положения в Украине).
В новой экспозиции будут представлены работы художников разных времен и разных направлений, стилей, техник. Это, в частности, работы неизвестных нам итальянских скульпторов ХVІІІ века (в свое время они украшали дворец), итальянского гравера Доменико Кунего, украинского художника Ивана Сошенко, итальянского скульптора Луиджи Йорини, венгерского художника Сигизмунда Бубикса, литография с работы местного художника Геронтия Бондаренко и украинских художников ХХ-ХХІ веков Николая Прокопенко, Бориса Федоренко, Сергея Шишко, Андрея Чебыкина, Сергея Дуплия, Оксаны Тимков.
В экспозиции можно будет увидеть проекты дворца и дворцового ансамбля, оригиналы которых хранятся в Кабинете рисунков Библиотеки Варшавского университета; фотографии интерьеров дворца конца XIX – начала XX века; копии рисунков и литографий ХVІІІ и ХІХ веков, в частности, Жана-Анри Мюнца, польского художника Наполеона Орды, Ваничека, французских литографов Франсуа-Жозефа Дюпрессуара и Евгения Гюго, польского художника Адольфа Козарского.
В отдельном зале будут представлены изделия фарфора и керамики из коллекции гражданки Канады Елены Берикул-Криворучко, которые представляют 20 стран мира. Больше всего изделий из Англии, Японии, Китая, Италии, Германии, США, Франции. Отдельный зал будет отведен сакральному искусству, где среди других икон будет представлена икона иконописца Григория Стеценко, отца композитора Кирилла Стеценко, и иконы, отреставрированные художницей, иконописцем Оксаной Тимков.
В экспозицию будут введены музейные предметы обихода, характеризующие эпоху ХVІІІ – ХІХ века.
Экспозиция милитарного музея будет создана в 11-ти залах третьего этажа флигеля дворца. В первом зале милитарного музея будут раскрываться две темы: "Первая мировая война в украинском измерении", "Вооруженная борьба во время Украинской революции 1917-1921 годов и освободительной борьбы 1920-1930-х годов за образование и сохранение независимого украинского государства". Следующие четыре зала экспозиции будут посвящены истории Второй мировой войны в украинском измерении. Значительное внимание будет уделено освещению национального сопротивления. Часть шестого зала будет посвящена событиям Революции Достоинства. В следующих экспозиционных залах будут представлены события российско-украинской войны. Последний зал экспозиции – Пантеон Славы Корсунцев, погибших на российско-украинской войне, защищая суверенитет, территориальную целостность и европейское будущее Украины.
В радянський час в приміщенні палацу Понятовського розмістили експозицію музею історії Корсунь-Шевченківської битви, на майданчику перед палацом експонувалася виставка військової техніки.
"Російсько-українська війна стала безповоротною точкою перегляду й зміни відносин між Україною і країною-агресором росією. Це мало відобразитися і в діяльності музейних закладів Заповідника. Тому в квітні 2022 року на засіданні науково-методичної ради було прийнято рішення про демонтаж експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви і зміни його назви на "Мілітарний музей" зі створенням нової експозиції в триповерховому флігелі", - йдеться в повідомленні заповідника на своєму сайті.
Водночас, враховуючи унікальність палацу як пам’ятки архітектури національного значення, було прийнято рішення про створення в ньому музейної експозиції "Палац Понятовського". Музеєфікація палацу Понятовського є основним способом збереження його як пам’ятки. "Створювана експозиція буде доповнювати архітектуру палацу, а не бути в ньому стороннім предметом, обов’язково поєднувати науковість, комунікативність й образність", - зазначається на сайті заповідника.
Оновлену експозицію "Палацу Понятовського" планують відкрити в травні 2023 року (за умови скасування воєнного стану в Україні).
В новій експозиції будуть представлені роботи митців різних часів і різних напрямків, стилів, технік. Це, зокрема, роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття (свого часу вони прикрашали палац), італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка, італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Сигізмунда Бубікса, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка й українських митців ХХ-ХХІ століття Миколи Прокопенка, Бориса Федоренка, Сергія Шишка, Андрія Чебикіна, Сергія Дуплія, Оксани Тимків.
В експозиції можна буде побачити проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в Кабінеті малюнків Бібліотеки Варшавського університету; світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ – початку ХХ століття; копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема, Жана-Анрі Мюнца, польського художника Наполеона Орди, Ванічека, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюго, польського художника Адольфа Козарського.
В окремій залі експонуватимуться вироби порцеляни й кераміки з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, що презентують 20 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Італії, Німеччини, США, Франції. Окремий зал також буде відведений сакральному мистецтву, де серед інших ікон буде представлена ікона іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка, та ікони, відреставровані художницею, іконописцем Оксаною Тимків.
В експозицію будуть введені музейні предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ – ХІХ століття.
Експозиція мілітарного музею буде створена в 11 залах третього поверху флігеля палацу. У першій залі мілітарного музею розкриватимуться дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави". Наступні чотири зали експозиції будуть присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага буде приділена висвітленню національного руху опору. Частина шостого залу буде присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах будуть репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.