Три семьи на Львовщине возрождают старинный дворец

Кроме хорошо известного Подгорецкого замка-дворца, который входит в "Золотую подкову", во Львовской области есть еще один Подгорецкий дворец – возле Стрыя. И ему повезло гораздо больше с ответственными владельцами. Его отреставрировали, меблировали предметами интерьера в соответствии с эпохой и принимают посетителей, рассказывает ZAXID.NET.

Дворец в околострыйских Подгорцах строили семьи Яблоновских и Бруницких (последние также были владельцами дворца в Великом Любине). Он появился на месте бывшего замка XVII века. Рядом заложили первый не Галичине дендропарк. Сначала там разводили бабочек, потом рыб. И если первое только добавляло эстетики, то второе нанесло большой вред зданию.

Когда Юзеф Александр Яблоновский получил село по наследству от отца, вероятно, в 1734 году начал возводить новый дворец. Согласно архивным данным, строительством занимался архитектор Бернард. Некоторые исследователи даже предполагают, что это тот самый Бернард Меретин, который работал вместе с Пинзелем и построил много прекрасных зданий, в частности собор Святого Юра во Львове.

Строительство обошлось владельцу в 200 тысяч злотых. При возведении дворца использовали популярный по тем временам французский стиль загородных домов "maison de plaisance". Дворец был роскошно меблирован, имел библиотеку, вокруг же начали приводить в порядок парк и обустраивать фонтаны.

В 1815 году новым владельцем дворца в Подгорцах стал барон Юзеф Бруницкий. Его внук Юлиан Марьян унаследовал замок в конце XIX века. Он интересовался энтомологией и агротехническими технологиями. Так что в своем имении решил заложить рассадник плодовых и декоративных деревьев, а также кустов и цветущих растений. К началу ХХ века питомник Бруницкого занимал площадь 55 гектаров. На должность лесника барон нанял специалиста в области изучения бабочек. Они вместе искали новые виды этих насекомых, многие из которых потом поселили в специальном помещении в дворцовом флигеле.

Новый владелец 1895 перестроил дворец: использовал кирпич собственного производства. Архитектор добавил ему неоготические элементы. Обновленное сооружение электрифицировали.

В подвале разместили хозяйственные помещения для прислуги, комнату эконома с архивом документов и канцелярию. Также там были амбары, винный погреб, кухня и сервировочная комната, откуда блюда подавали в гостиную на специальном лифте. На первом этаже из вестибюля гости попадали в переднюю и салон. Здесь размещался также рабочий кабинет барона, будуар, детская и игровая комнаты, ванная, комната слуги и еще две жилые комнаты. На втором этаже было три спальни, три комнаты для гостей, слуги и воспитателя. Еще одна комната была на чердаке. Вокруг дворца было еще много хозяйственных построек, хлева и собственная винокурня.

Большой была и дендрологическая коллекция Бруницкого. Парк вокруг дворца заложил еще Яблоновский, его считают первым галицким дендропарком. Бруницкий его привел в порядок, привлек известных садоводов и значительно расширил коллекцию растений. Некоторые из них сохранились по сей день – грабовая аллея и древний платан.

В Первую мировую войну имение заняли русские артиллеристы. Они уничтожили дом и парк, разворовали коллекции и библиотеку. После Второй мировой во дворце устроили техникум, школу-интернат и сельсовет. Когда в ранее роскошное имение въехало рыбхоз, во дворцовых подвалах он начал разводить рыбу. Чрезмерная влажность нанесла большой вред зданию.

Его ждало такое же будущее, как и всю историческую архитектуру в государственной собственности, однако в 2014 году дворец выставили на продажу. Решились на авантюру три местных семьи и принялись восстанавливать почти с нуля. К тому времени он был полностью аварийным и сохранил разве что стены. Дворцу постепенно возвращают его величие и роскошь, изысканную мебель привозят из европейских антикварных магазинов и ярмарок. Теперь дворец принимает туристов, устраивает фотосессии и праздничные приемы.

Фото: facebook.com/PalacPodhorce

Крім добре відомого Підгорецького замку-палацу, який входить у "Золоту підкову", на Львівщині є ще один Підгорецький палац – біля Стрия. І цьому пощастило значно більше з відповідальними власниками. Його відреставрували, умеблювали предметами інтер’єру відповідно до епохи та приймають відвідувачів, розповідає ZAXID.NET.

Палац у довколастрийських Підгірцях будували родини Яблоновських і Бруницьких (ці були власниками ще й палацу у Великому Любіні). Він постав на місці колишнього замку XVII століття. Поруч заклали перший на Галичині дендропарк. Спершу там розводили метеликів, потім риб. І якщо перше лише додавало естетики, то друге завдало великої шкоди будівлі.

Коли Юзеф Александр Яблоновський отримав село у спадщину від батька, ймовірно, у 1734 році розпочав зводити новий палац. Згідно з архівними даними, будівництвом займався архітектор Бернард. Деякі дослідники навіть припускають, що це той самий Бернард Меретин, який працював разом з Пінзелем і збудував багато прекрасних споруд, зокрема собор Святого Юра у Львові.

Будівництво обійшлося власнику у 200 тисячі злотих. При зведенні палацу використали популярний у ті часи французький стиль заміських будинків "maison de plaisance". Палац був розкішно умебльований, мав бібліотеку, довкола ж почали впорядковувати парк і облаштовувати фонтани.

У 1815 році новим власником палацу у Підгірцях став барон Юзеф Бруницький. Його онук Юліан Мар’ян успадкував замок наприкінці ХІХ століття. Він цікавився ентомологією та агротехнічними технологіями. Тож у своєму маєтку вирішив закласти розсадник плодових і декоративних дерев, а також кущів і квітучих рослин. На початок ХХ століття розсадник Бруницького займав площу 55 гектарів. На посаду лісника барон найняв фахівця у сфері вивчення метеликів. Тож вони разом шукали нові види цих комах, багато з яких потім поселили у спеціальному приміщенні в палацовому флігелі.

Новий власник 1895 року перебудував палац: використав цеглу власного виробництва. Архітектор додав йому неоготичних елементів. Оновлену споруду електрифікували.

У підвалі розмістили господарські приміщення для прислуги, кімнату економа з архівом документів і канцелярію. Також там були комори, винний погреб, льох, кухня і кімната сервірування, звідки страви подавали у вітальню спеціальним ліфтом. На першому поверсі з вестибюлю гості потрапляли у передню кімнату та салон. Тут містився також робочий кабінет барона, будуар, дитяча та ігрова кімнати, ванна, кімната слуги та ще дві житлові кімнати. На другому поверсі були три спальні, три кімнати для гостей, слуги і вихователя. Ще одна кімната була на горищі. Довкола палацу було ще багато господарських споруд, хліви і власна гуральня.

Великою була і дендрологічна колекція Бруницького. Парк довкола палацу заклав ще Яблоновський, його вважають першим галицьким дендропарком. Бруницький його впорядкував, залучив відомих садівників і значно розширив колекцію рослин. Декотрі з них збереглися донині – грабова алея та древній платан.

У Першу світову війну маєток зайняли російські артилеристи. Вони знищили будинок і парк, розікрали колекції та бібліотеку. Після Другої світової у палаці влаштували технікум, школу-інтернат та сільраду. Коли у раніше розкішний маєток в’їхав рибгосп, у палацових підвалах він почав розводити рибу. Надмірна вологість спричинила велику шкоду будівлі.

Його б чекало таке ж майбутнє, як і всю історичну архітектуру у державній власності, однак у 2014 році палац виставили на продаж. Зважились на авантюру три місцеві родини і взялися відновлювати майже з нуля. На той час він був повністю аварійним і зберіг хіба що стіни. Палацу поступово повертають його велич і розкіш, вишукані меблі привозять з європейських антикварних крамниць і ярмарків. Тепер палац приймає туристів, влаштовує фотосесії та урочисті прийоми.

Фото: facebook.com/PalacPodhorce