"Золотые ворота" – один из немногих памятников фортификации Древнего Киева. Были главными, парадными воротами города Ярослава.

Упоминаются в летописной статье 1037, рассказывающей о строительной деятельности князя Ярослава Мудрого. Однако новейшие исследования доказывают, что строительство киевских укреплений вместе с "Золотыми воротами" было начато Владимиром Великим, а уже завершено его сыном Ярославом Мудрым, возведшим на них церковь Благовещения, освященную в 1022 году. Название ворот происходит именно от золотой бани Благовещенской церкви, венчавшей постройку.

В 1832 году были проведены тщательные археологические раскопки. В 1982 году, к 1500-летию Киева, "Золотые ворота" были реконструированы. В ходе реконструкции была сохранена позд ...

"Золотые ворота" – один из немногих памятников фортификации Древнего Киева. Были главными, парадными воротами города Ярослава.

Упоминаются в летописной статье 1037, рассказывающей о строительной деятельности князя Ярослава Мудрого. Однако новейшие исследования доказывают, что строительство киевских укреплений вместе с "Золотыми воротами" было начато Владимиром Великим, а уже завершено его сыном Ярославом Мудрым, возведшим на них церковь Благовещения, освященную в 1022 году. Название ворот происходит именно от золотой бани Благовещенской церкви, венчавшей постройку.

В 1832 году были проведены тщательные археологические раскопки. В 1982 году, к 1500-летию Киева, "Золотые ворота" были реконструированы. В ходе реконструкции была сохранена поздняя кладка, прилегающая к стенам первой половины ХІ века, и контрфорсы ХІХ века. Современная надстройка не давит на старые стены, она опирается на спрятанные в ее толще металлические конструкции. Древние фундаменты можно осмотреть внутри сооружения.

В 1983 году павильон-реконструкция "Золотые ворота" стал музеем. Он входит в состав Национального заповедника "София Киевская".

Рядом в сквере – памятник Ярославу Мудрому (1997 год), чугунный фонтан (XIX век). Отсюда начинается улица Ярославов Вал, проложенная вдоль одного из оборонных валов Древнего Киева.

"Золоті ворота" - одна з небагатьох пам'яток фортифікації Стародавнього Києва. Були головними, парадними воротами міста Ярослава.

Згадуються у літописній статті 1037 року, що розповідає про будівничу діяльність князя Ярослава Мудрого. Проте новітні дослідження доводять, що будівництво київських укріплень разом із "Золотими воротами" було розпочате Володимиром Великим, а вже завершене його сином Ярославом Мудрим, який звів на них церкву Благовіщення, освячену в 1022 році. Назва воріт походить саме від золотої бані Благовіщенської церкви, яка вінчала споруду.

В 1832 було році проведено ретельні археологічні розкопки. В 1982 році, до 1500-річчя Києва, "Золоті ворота" було реконструйовано. В ході реконструкції було збережено пізню кладку, що при ...

"Золоті ворота" - одна з небагатьох пам'яток фортифікації Стародавнього Києва. Були головними, парадними воротами міста Ярослава.

Згадуються у літописній статті 1037 року, що розповідає про будівничу діяльність князя Ярослава Мудрого. Проте новітні дослідження доводять, що будівництво київських укріплень разом із "Золотими воротами" було розпочате Володимиром Великим, а вже завершене його сином Ярославом Мудрим, який звів на них церкву Благовіщення, освячену в 1022 році. Назва воріт походить саме від золотої бані Благовіщенської церкви, яка вінчала споруду.

В 1832 було році проведено ретельні археологічні розкопки. В 1982 році, до 1500-річчя Києва, "Золоті ворота" було реконструйовано. В ході реконструкції було збережено пізню кладку, що прилягає до стін першої поло­вини ХІ сторіччя, та контрфорси ХІХ століття. Сучасна надбудова не тисне на старі мури, вона спирається на заховані в її товщі металеві конструкції. Стародавні фундаменти можна оглянути всередині споруди. 

У 1983 році павільйон-реконструкція "Золоті ворота" став музеєм. Він входить до складу Національного заповідника "Софія Київська".

Поруч у сквері - пам'ятник Ярославу Мудрому (1997 рік), чавунний фонтан (XIX століття). Звідси починається вулиця Ярославів Вал, прокладена вздовж одного із оборонних валів Стародавнього Києва.