Остатки оборонительных сооружений Барского замка можно отыскать на берегу реки Ров, на территории нынешнего городского парка Бара.

Деревянный замок построила и назвала в честь родного города Бари польская королева Бона из итальянского рода Сфорца в 1538 году. Старостами замка в разное время были Бернард Претвич, Станислав Жолкевский и Богуслав Радзивилл.

В 1636 году, когда коронный гетман Станислав Конецпольский избрал Бар своей новой резиденцией, началось строительство каменного замка. Автором проекта был знаменитый французский инженер Гийом де Боплан. Замок на берегу реки, поднятой высокой дамбой, был квадратный в плане, с четырьмя бастионами высотой почти 6 метров. Его считали вторым по мощности после Каменецкого и называли "Ключом от Восточного Подолья".

...

Остатки оборонительных сооружений Барского замка можно отыскать на берегу реки Ров, на территории нынешнего городского парка Бара.

Деревянный замок построила и назвала в честь родного города Бари польская королева Бона из итальянского рода Сфорца в 1538 году. Старостами замка в разное время были Бернард Претвич, Станислав Жолкевский и Богуслав Радзивилл.

В 1636 году, когда коронный гетман Станислав Конецпольский избрал Бар своей новой резиденцией, началось строительство каменного замка. Автором проекта был знаменитый французский инженер Гийом де Боплан. Замок на берегу реки, поднятой высокой дамбой, был квадратный в плане, с четырьмя бастионами высотой почти 6 метров. Его считали вторым по мощности после Каменецкого и называли "Ключом от Восточного Подолья".

В 1648 году Барский замок был взят казацкими войсками полковника Максима Кривоноса, затем некоторое время служил резиденцией Богдана Хмельницкого. В 1672 году был захвачен турецкой армией.

Окончательно разрушен в 1768 году российскими войсками, пришедшими на помощь польскому королю в борьбе против конфедератов, которые избрали Бар своим форпостом.

Сохранились лишь отдельные фрагменты замка над рекой. На территории замчища разбит городской парк, в центре которого установлен памятник воинам-освободителям.

Залишки оборонних споруд Барського замку можна знайти на березі річки Рів на території нинішнього міського парку Бару.

Дерев'яний замок збудувала та назвала на честь рідного міста Барі польська королева Бона з італійського роду Сфорца у 1538 році. Старостами замку у різний час були Бернард Претвич, Станіслав Жолкевський та Богуслав Радзивілл.

У 1636 році, коли коронний гетьман Станіслав Конецпольський обрав Бар своєю новою резиденцією, розпочалося будівництво кам'яного замку. Автором проєкту був відомий французький інженер Гійом де Боплан. Замок на березі річки, піднятої високою греблею, був квадратний у плані, з чотирма бастіонами висотою майже 6 метрів. Його вважали другим за потужністю після Кам'янецького і називали "Ключем від Східного Поділля".

Залишки оборонних споруд Барського замку можна знайти на березі річки Рів на території нинішнього міського парку Бару.

Дерев'яний замок збудувала та назвала на честь рідного міста Барі польська королева Бона з італійського роду Сфорца у 1538 році. Старостами замку у різний час були Бернард Претвич, Станіслав Жолкевський та Богуслав Радзивілл.

У 1636 році, коли коронний гетьман Станіслав Конецпольський обрав Бар своєю новою резиденцією, розпочалося будівництво кам'яного замку. Автором проєкту був відомий французький інженер Гійом де Боплан. Замок на березі річки, піднятої високою греблею, був квадратний у плані, з чотирма бастіонами висотою майже 6 метрів. Його вважали другим за потужністю після Кам'янецького і називали "Ключем від Східного Поділля".

У 1648 році Барський замок було взято козацькими військами полковника Максима Кривоноса, потім деякий він час служив резиденцією Богдана Хмельницького. У 1672 році був захоплений турецькою армією.

Остаточно зруйнований в 1768 році російськими військами, що прийшли на допомогу польському королю в боротьбі проти конфедератів, які обрали Бар своїм форпостом.

Збереглися лише окремі фрагменти замку над річкою. На території замчища розбито міський парк, у центрі якого встановлено пам'ятник воїнам-визволителям.