Дворец в Старом Мерчике построен в 1786-1788 годах действительным статским советником Григорием Шидловским, представителем одной из самых знатных дворянских фамилий Харьковщины.

На месте относительно скромного отцовского дома он возвел великолепный дворец в стиле Людовика XVI. Предположительно, проект разработал харьковский губернский архитектор Петр Ярославский (по другим версиям - Франческо Бартоломео Растрелли, либо Василий Баженов).

Комплекс относится к наиболее ранним архитектурным памятникам перехода от барокко к классицизму. Большой двухэтажный дом на высоком цоколе, овальный в плане, одним фасадом обращен во двор каменными флигелями, а другим - к партеру с лестницей, ведущей на берег пруда. Во дворце было несколько гостиных и великолепный бальный зал, украшенный лепк ...

Дворец в Старом Мерчике построен в 1786-1788 годах действительным статским советником Григорием Шидловским, представителем одной из самых знатных дворянских фамилий Харьковщины.

На месте относительно скромного отцовского дома он возвел великолепный дворец в стиле Людовика XVI. Предположительно, проект разработал харьковский губернский архитектор Петр Ярославский (по другим версиям - Франческо Бартоломео Растрелли, либо Василий Баженов).

Комплекс относится к наиболее ранним архитектурным памятникам перехода от барокко к классицизму. Большой двухэтажный дом на высоком цоколе, овальный в плане, одним фасадом обращен во двор каменными флигелями, а другим - к партеру с лестницей, ведущей на берег пруда. Во дворце было несколько гостиных и великолепный бальный зал, украшенный лепкой.

Парк усадьбы заложен в 1724 году, затем расширялся. Его пейзаж формировали вековые деревья, пруды, зеленые поляны, беседки и мостики. Произрастают дуб, клен, ясень, липа. Есть также ель серебристая и канадская, сосна прямо-хвойная. Всего около 30 видов и форм деревьев.

Упадок усадьбы начался после того, как Шилдовский продал ее графу Орлову-Денисову. Во второй половине XIX века новый владелец, предприниматель Евгений Духовский, больше заботился о развитии хозяйства.

В 1920-е годах в усадьбе разместилась агрошкола, дворец был подвергнут серьезной перепланировке. С 1997 года дворец остается бесхозным.

Палац у Старому Мерчику збудований в 1786-1788 роках дійсним статським радником Григорієм Шидловським, представником одного з найзнатніших дворянських прізвищ Харківщини.

На місці дещо скромного батьківського будинку він збудував чудовий палац у стилі Людовіка XVI. Імовірно, проєкт розробив харківський губернський архітектор Петро Ярославський (за іншими версіями - Франческо Бартоломео Растреллі або Василь Баженов).

Комплекс відноситься до найбільш ранніх архітектурних пам'яток переходу від бароко до класицизму. Великий двоповерховий будинок на високому цоколі, овальний у плані, одним фасадом звернений у двір кам'яними флігелями, а іншим – до партера зі сходами, що ведуть на берег ставка. У палаці було кілька віталень та чудова бальна зала, прикрашена ліпленням ...

Палац у Старому Мерчику збудований в 1786-1788 роках дійсним статським радником Григорієм Шидловським, представником одного з найзнатніших дворянських прізвищ Харківщини.

На місці дещо скромного батьківського будинку він збудував чудовий палац у стилі Людовіка XVI. Імовірно, проєкт розробив харківський губернський архітектор Петро Ярославський (за іншими версіями - Франческо Бартоломео Растреллі або Василь Баженов).

Комплекс відноситься до найбільш ранніх архітектурних пам'яток переходу від бароко до класицизму. Великий двоповерховий будинок на високому цоколі, овальний у плані, одним фасадом звернений у двір кам'яними флігелями, а іншим – до партера зі сходами, що ведуть на берег ставка. У палаці було кілька віталень та чудова бальна зала, прикрашена ліпленням.

Парк садиби закладено в 1724 році, потім розширювався. Його пейзаж формували вікові дерева, ставки, зелені галявини, альтанки та містки. Ростуть дуб, клен, ясен, липа. Є також ялина срібляста та канадська, сосна прямо-хвойна. Усього близько 30 видів та форм дерев.

Занепад садиби почався після того, як Шилдовський продав її графу Орлову-Денисову. У другій половині ХІХ століття новий власник, підприємець Євген Духівський, більше дбав про розвиток господарства.

У 1920-ті роки в садибі розмістилася агрошкола, палац був серйозно перепланований. З 1997 року палац залишається безхазяйним.