Памятник гетману Богдану Хмельницкому - один из старейших и самых выдающихся городских монументов, визитная карточка Киева.

Идея его установки принадлежит профессору Михаилу Максимовичу, историку Николаю Костомарову, поэту Михаилу Юзефовичу и художнику Михаилу Микешину, который убедил царя Александр II начать сбор пожертвований на памятник "тому, кто возвратил русскому народу Киевскую святыню, кто спас, может быть, православие на берегах Днепра".

Задуманную Микешиным многофигурную композицию памятника пришлось значительно упростить по финансовым и политическим соображениям, исключив антипольские и антисемитские элементы. Идею воплотили в бронзе петербургские скульпторы Пий Велионский и Артемий Обер.

Городские власти решили разместить монумент на Софиевской пл ...

Памятник гетману Богдану Хмельницкому - один из старейших и самых выдающихся городских монументов, визитная карточка Киева.

Идея его установки принадлежит профессору Михаилу Максимовичу, историку Николаю Костомарову, поэту Михаилу Юзефовичу и художнику Михаилу Микешину, который убедил царя Александр II начать сбор пожертвований на памятник "тому, кто возвратил русскому народу Киевскую святыню, кто спас, может быть, православие на берегах Днепра".

Задуманную Микешиным многофигурную композицию памятника пришлось значительно упростить по финансовым и политическим соображениям, исключив антипольские и антисемитские элементы. Идею воплотили в бронзе петербургские скульпторы Пий Велионский и Артемий Обер.

Городские власти решили разместить монумент на Софиевской площади, где в 1648 году киевляне встречали казацкие полки во главе с Хмельницким, вступившие в город после победы над польской шляхтой. Восемь лет ушло на споры о месте установки и размещения памятника, в результате чего гетман стал "грозить" булавой не Варшаве, а куда-то в сторону Москвы.

Только в 1886 году архитектор Владимир Николаев начал сооружение постамента из гранитных глыб, оставшихся после возведения опор Цепного моста. Открытие монумента состоялось в день 900-летия крещения Руси.

После советско-украинской войны надписи на постаменте "Хотим под царя восточного, православного" и "Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия" были заменены на одну лаконичную: "Богдан Хмельницкий. 1888".

С тех пор площадь вокруг памятника неоднократно становилась ареной важных общественно-политических событий как в революционные времена начала XX века, так и сейчас - обычно здесь проводят митинги и демонстрации национал-патриоты.

Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.

Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".

Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.

Міська влада вирішила розмістити монумент на Соф ...

Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.

Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".

Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.

Міська влада вирішила розмістити монумент на Софіївській площі, де в 1648 році  кияни зустрічали козацькі полки на чолі з Хмельницьким, які вступили до міста після перемоги над польською шляхтою. Вісім років пішло на суперечки про місце встановлення та розміщення пам'ятника, внаслідок чого гетьман став "загрожувати" булавою не Варшаві, а кудись у бік Москви. Лише в 1886 році архітектор Володимир Миколаїв розпочав спорудження постаменту з гранітних брил, що залишилися після зведення опор Ланцюгового мосту.

Відкриття монумента відбулося у день 900-річчя хрещення Русі.

Після радянсько-української війни написи на постаменті "Хочемо під царя східного, православного" та "Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія" були замінені на одну лаконічну: "Богдан Хмельницький. 1888".

З того часу площа навколо пам'ятника неодноразово ставала ареною важливих суспільно-політичних подій, як у революційні часи початку XX століття, так і зараз – зазвичай тут проводять мітинги та демонстрації націонал-патріоти.