Белевская крепость в нынешнем Краснограде - центральное укрепление Украинской оборонной линии.

Цепь фортификационных сооружений между Днепром и Северским Донцом для защиты южных рубежей российской империи от нападений крымских татар была создана в 1731-1733 годах. Линия играла роль разделительной полосы между вольными землями Запорожской Сечи и подконтрольной российским царям Гетманской Украиной. Автором проекта 16 крепостей Украинской оборонной линии был генерал Вейсбах.

Белевская крепость на берегу реки Берестовой получила название располагавшегося в ней гарнизона - Белевского пехотного полка. Здесь находилось и управление крепостями, которое вскоре превратилось в административный центр всего района.

Частично сохранились два северных бастиона, вал и ров. На северо-за ...

Белевская крепость в нынешнем Краснограде - центральное укрепление Украинской оборонной линии.

Цепь фортификационных сооружений между Днепром и Северским Донцом для защиты южных рубежей российской империи от нападений крымских татар была создана в 1731-1733 годах. Линия играла роль разделительной полосы между вольными землями Запорожской Сечи и подконтрольной российским царям Гетманской Украиной. Автором проекта 16 крепостей Украинской оборонной линии был генерал Вейсбах.

Белевская крепость на берегу реки Берестовой получила название располагавшегося в ней гарнизона - Белевского пехотного полка. Здесь находилось и управление крепостями, которое вскоре превратилось в административный центр всего района.

Частично сохранились два северных бастиона, вал и ров. На северо-западном бастионе установлен памятный знак.

Бєльовська фортеця (Більовська) у нинішньому Краснограді – центральне укріплення Української оборонної лінії.

Ланцюг фортифікаційних споруд між Дніпром і Сіверським Донцем для захисту південних рубежів російської імперії від нападів кримських татар був створений у 1731-1733 роках. Лінія відігравала роль розділової смуги між вільними землями Запорозької Січі та підконтрольною російським царям Гетьманською Україною. Автором проєкту 16 фортець Української оборонної лінії був генерал Вейсбах.

Бєльовська фортеця на березі річки Берестової отримала назву гарнізону, що розташовувався в ній, - Бєльовського піхотного полку. Тут було й управління фортецями, яке невдовзі перетворилося на адміністративний центр усього району.

Частково збереглися два північні бастіони, вал і ...

Бєльовська фортеця (Більовська) у нинішньому Краснограді – центральне укріплення Української оборонної лінії.

Ланцюг фортифікаційних споруд між Дніпром і Сіверським Донцем для захисту південних рубежів російської імперії від нападів кримських татар був створений у 1731-1733 роках. Лінія відігравала роль розділової смуги між вільними землями Запорозької Січі та підконтрольною російським царям Гетьманською Україною. Автором проєкту 16 фортець Української оборонної лінії був генерал Вейсбах.

Бєльовська фортеця на березі річки Берестової отримала назву гарнізону, що розташовувався в ній, - Бєльовського піхотного полку. Тут було й управління фортецями, яке невдовзі перетворилося на адміністративний центр усього району.

Частково збереглися два північні бастіони, вал і рів. На північно-західному бастіоні встановлено пам'ятний знак.