Усадьба с парком в Кмитовом Яру на Татарке в Киеве некоторое время служила резиденцией первого секретаря центрального комитета коммунистической партии Украины Никиты Хрущева, и с тех пор в народе ее называют "дачей Хрущева".

Строительство первого дома-усадьбы по проекту архитектора Николая Казанского для аптекарского помощника Октавиана Бельского здесь началось в 1893 году. Этот дом сохранился без изменений.

После революции и национализации в усадьбе устроили правительственную резиденцию. В 1934-1937 годах здесь жил нарком внутренних дел УССР, один из организаторов Голодомора в Украине Всеволод Балицкий. Это было время разцвета парка - сооружен комплекс парковых мостов, беседок, парковых скульптур, искусственных озер.

После освобождения Киева в 1943 году здес ...

Усадьба с парком в Кмитовом Яру на Татарке в Киеве некоторое время служила резиденцией первого секретаря центрального комитета коммунистической партии Украины Никиты Хрущева, и с тех пор в народе ее называют "дачей Хрущева".

Строительство первого дома-усадьбы по проекту архитектора Николая Казанского для аптекарского помощника Октавиана Бельского здесь началось в 1893 году. Этот дом сохранился без изменений.

После революции и национализации в усадьбе устроили правительственную резиденцию. В 1934-1937 годах здесь жил нарком внутренних дел УССР, один из организаторов Голодомора в Украине Всеволод Балицкий. Это было время разцвета парка - сооружен комплекс парковых мостов, беседок, парковых скульптур, искусственных озер.

После освобождения Киева в 1943 году здесь поселился Никита Хрущев. При нем парк продолжал блистать своей роскошью - в маленьком замке над обрывом жили медведи, по парку ходили павлины.

После отъезда Хрущева в Москву усадьба оставалась резиденцией первых секретарей центрального комитета партии. В 1978 году в корпуса около парка переехал Институт педиатрии, акушерства и гинекологии, администрация которого разместилась в зданиях дачи.

В настоящее время парк сохранил лишь остатки былой роскоши и находится в довольно запущенном состоянии. Вход через проходную со стороны улицы Платона Майбороды. Вход свободный.

Садиба з парком у Кмітовому Яру на Татарці у Києві деякий час служила резиденцією першого секретаря центрального комітету комуністичної партії України Микити Хрущова, і з того часу в народі її називають "дачею Хрущова".

Будівництво першого будинку-садиби за проєктом архітектора Миколи Казанського для аптекарського помічника Октавіана Більського тут почалося в 1893 році. Цей будинок зберігся без змін.

Після революції та націоналізації у садибі влаштували урядову резиденцію. У 1934-1937 роках тут мешкав нарком внутрішніх справ УРСР, один з організаторів Голодомору в Україні Всеволод Балицький. Це був час розквіту парку – споруджено комплекс паркових мостів, альтанок, паркових скульптур, штучних озер.

Після визволення Києва у 1943 році тут оселився Микита ...

Садиба з парком у Кмітовому Яру на Татарці у Києві деякий час служила резиденцією першого секретаря центрального комітету комуністичної партії України Микити Хрущова, і з того часу в народі її називають "дачею Хрущова".

Будівництво першого будинку-садиби за проєктом архітектора Миколи Казанського для аптекарського помічника Октавіана Більського тут почалося в 1893 році. Цей будинок зберігся без змін.

Після революції та націоналізації у садибі влаштували урядову резиденцію. У 1934-1937 роках тут мешкав нарком внутрішніх справ УРСР, один з організаторів Голодомору в Україні Всеволод Балицький. Це був час розквіту парку – споруджено комплекс паркових мостів, альтанок, паркових скульптур, штучних озер.

Після визволення Києва у 1943 році тут оселився Микита Хрущов. При ньому парк продовжував виблискувати своєю розкішшю - у маленькому замку над урвищем жили ведмеді, парком ходили павичі.

Після від'їзду Хрущова до Москви садиба залишалася резиденцією перших секретарів центрального комітету партії. У 1978 році до корпусу біля парку переїхав Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, адміністрація якого розмістилася у будинках дачі.

Нині парк зберіг лише залишки колишньої розкоші та перебуває у досить занедбаному стані. Вхід через прохідну з боку вулиці Платона Майбороди. Вхід вільний.