Монастырь Сурб-Хач основалив горах у трёх святых источников (сохранились два) армянские беженцы в 1315 году.

Название переводится как Святой крест, его связывают с древним хачкаром (каменным крестом) VI века, который был вывезен в Крым из древней армянской столицы Ани. В XIII веке был построен храм Сурб-Ншан с колокольней, братский корпус, трапезная. После прихода в Крым турок монастырь стал главным религиозным и культурным центром крымских армян, местом паломничества армян из разных стран. Здесь находилась епископская кафедра, территория которой простиралась от Балканского полуострова до Молдавии.

В советские времена монастырь ...

Монастырь Сурб-Хач основалив горах у трёх святых источников (сохранились два) армянские беженцы в 1315 году.

Название переводится как Святой крест, его связывают с древним хачкаром (каменным крестом) VI века, который был вывезен в Крым из древней армянской столицы Ани. В XIII веке был построен храм Сурб-Ншан с колокольней, братский корпус, трапезная. После прихода в Крым турок монастырь стал главным религиозным и культурным центром крымских армян, местом паломничества армян из разных стран. Здесь находилась епископская кафедра, территория которой простиралась от Балканского полуострова до Молдавии.

В советские времена монастырь был закрыт, а с 2002 года, после обретения Украиной Независимости, вновь возвращен Армянской апостольской церкви.

Монастир Сурб-Хач заснували в горах біля трьох святих джерел (збереглися два) вірменські біженці у 1315 році.

Назва перекладається як Святий хрест, її пов'язують із давнім хачкаром (кам'яним хрестом) VI сторіччя, який був вивезений до Криму з давньої вірменської столиці Ані. В XIII сторіччі було збудовано храм Сурб-Ншан із дзвіницею, братський корпус, трапезна.

Після приходу до Криму турків монастир став головним релігійним та культурним центром кримських вірмен, місцем паломництва вірмен із різних країн. Тут знаходилася єпископська кафедра, територія якої тяглася від Балканського півострова до Молдови.

За радянськи ...

Монастир Сурб-Хач заснували в горах біля трьох святих джерел (збереглися два) вірменські біженці у 1315 році.

Назва перекладається як Святий хрест, її пов'язують із давнім хачкаром (кам'яним хрестом) VI сторіччя, який був вивезений до Криму з давньої вірменської столиці Ані. В XIII сторіччі було збудовано храм Сурб-Ншан із дзвіницею, братський корпус, трапезна.

Після приходу до Криму турків монастир став головним релігійним та культурним центром кримських вірмен, місцем паломництва вірмен із різних країн. Тут знаходилася єпископська кафедра, територія якої тяглася від Балканського півострова до Молдови.

За радянських часів монастир було закрито, а з 2002 року, після здобуття Україною Незалежності, знову повернуто Вірменській апостольській церкві.