Лавровский монастырь Святого Онуфрия отцов василиан в Лаврове - древнейшая действующая обитель на территории Западной Украины, одна из главных святынь греко-католиков.

По легенде, монастырь основан в XIII веке князем Лавром, которого историки связывают с Великим князем литовским Войшелком, принявшего монашеский постриг под именем Лавриш. Также основателем принято считать князя Льва Даниловича, поскольку Лавров упоминается в 1291 году среди его владений (считается, что князь был похоронен в монастырском храме, но в XVIII веке его прах перезахоронили в неизвестном месте).

Первое достоверное документальное упоминание о самом монастыре относится к 1407 году. Одним из главных религиозных центров региона монастырь стал после принятия унии и вхождения в орден отцов василиан Киевско ...

Лавровский монастырь Святого Онуфрия отцов василиан в Лаврове - древнейшая действующая обитель на территории Западной Украины, одна из главных святынь греко-католиков.

По легенде, монастырь основан в XIII веке князем Лавром, которого историки связывают с Великим князем литовским Войшелком, принявшего монашеский постриг под именем Лавриш. Также основателем принято считать князя Льва Даниловича, поскольку Лавров упоминается в 1291 году среди его владений (считается, что князь был похоронен в монастырском храме, но в XVIII веке его прах перезахоронили в неизвестном месте).

Первое достоверное документальное упоминание о самом монастыре относится к 1407 году. Одним из главных религиозных центров региона монастырь стал после принятия унии и вхождения в орден отцов василиан Киевской митрополии. Главной святыней является храм Святого Онуфрия, алтарная часть которого сохранилась с XIII века. Впоследствии храм неоднократно перестраивался - в XVII веке после пожара его отстроили в стиле украинского барокко, а в ходе реставрации 1860-1867 годов он обрел нынешний вид. Сохранились фрески XV века.

В подземном склепе-некрополе покоятся молдавские князья Константин Бассараб и Штефан Петричейку, а также некоторые православные и греко-католические иерархи.

Оборонительные стены монастыря датированны XIII-XVIII веками, а корпус монашеских келий - 1902-1909 годами. Архаичный вид имеет квадратная башня-колокольня.

В период между Первой и Второй мировыми войнами в монастыре действовал Василиянский лицей. С 1994 года обитель вновь принадлежит монашескому ордену василиан.

На территории растет 700-летний дуб Льва Даниловича, под которым, по преданию, любил отдыхать князь.

Лаврівський монастир Святого Онуфрія отців василіан у Лаврові – найдавніша діюча обитель на території Західної України, одна з головних святинь греко-католиків.

За легендою, монастир заснований у XIII сторіччі князем Лавром, якого історики пов'язують з  Великим князем литовським Войшелком, який прийняв чернечий постриг під ім'ям Лавриш. Також засновником прийнято вважати князя Лева Даниловича, оскільки Лаврів згадується у 1291 році серед його володінь (вважається, що князя було поховано у монастирському храмі, але у XVIII сторіччі його прах перепоховали у невідомому місці).

Перша достовірна документальна згадка про самий монастир відноситься до 1407 року. Одним із головних релігійних центрів регіону монастир став після прийняття унії та входження до ордену ...

Лаврівський монастир Святого Онуфрія отців василіан у Лаврові – найдавніша діюча обитель на території Західної України, одна з головних святинь греко-католиків.

За легендою, монастир заснований у XIII сторіччі князем Лавром, якого історики пов'язують з  Великим князем литовським Войшелком, який прийняв чернечий постриг під ім'ям Лавриш. Також засновником прийнято вважати князя Лева Даниловича, оскільки Лаврів згадується у 1291 році серед його володінь (вважається, що князя було поховано у монастирському храмі, але у XVIII сторіччі його прах перепоховали у невідомому місці).

Перша достовірна документальна згадка про самий монастир відноситься до 1407 року. Одним із головних релігійних центрів регіону монастир став після прийняття унії та входження до ордену отців василіан Київської митрополії. Головною святинею є храм Святого Онуфрія, вівтарна частина якого збереглася з XIII сторіччя. Згодом храм неодноразово перебудовувався – у XVII столітті після пожежі його відбудували в стилі українського бароко, а під час реставрації 1860-1867 років він набув теперішнього вигляду. Збереглися фрески XV сторіччя.

У підземному склепі-некрополі спочивають молдавські князі Костянтин Бассараб та Штефан Петричейку, а також деякі православні та греко-католицькі ієрархи.

Оборонні стіни монастиря датовані XIII-XVIII сторіччями, а корпус чернечих келій – 1902-1909 роками. Архаїчний вигляд має квадратна вежа-дзвіниця.

В період між Першою та Другою світовими війнами у монастирі діяв Василіянський ліцей. З 1994 році обитель знову належить чернечому ордену василіан.

На території зростає 700-річний дуб Лева Даниловича, під яким, за переказами, любив відпочивати князь.