Древний Лебединский Свято-Николаевский женский монастырь расположен к востоку от села Лебедин в живописном и уединенном месте, окруженным лесом и озерами.

Основан монахинями Магдалиной и Трифиллией в 1779 году на землях князя Франциска Ксаверия Любомирского. Сохранился целебный источник, открытый святителем Афанасием. В народе Источник называют "Магдалининским" в память о первой игуменьи монастыря.

Сначала все монастырские сооружения были деревянными, но в ХІХ веке. большую их часть заменили каменными. Среди них Николаевская церковь (1800 год) и Варваринская церковь (1839 год), которую разрушили в советские времена, но в 1990-х годах она снова была отстроена. В 1837 году на месте деревянной была построена новая кирпичная колокольня высотой 34 метра, через которую б ...

Древний Лебединский Свято-Николаевский женский монастырь расположен к востоку от села Лебедин в живописном и уединенном месте, окруженным лесом и озерами.

Основан монахинями Магдалиной и Трифиллией в 1779 году на землях князя Франциска Ксаверия Любомирского. Сохранился целебный источник, открытый святителем Афанасием. В народе Источник называют "Магдалининским" в память о первой игуменьи монастыря.

Сначала все монастырские сооружения были деревянными, но в ХІХ веке. большую их часть заменили каменными. Среди них Николаевская церковь (1800 год) и Варваринская церковь (1839 год), которую разрушили в советские времена, но в 1990-х годах она снова была отстроена. В 1837 году на месте деревянной была построена новая кирпичная колокольня высотой 34 метра, через которую был устроен главный вход в монастырь (сохранилась только третья часть).

В 1929 году монастырь был закрыт, на его территории образовали коммуну "Червоный Жовтень", затем интернат для бесприютных детей, а позже и для детей репрессированных. Во время Второй мировой войны немецкие власти возродили монастырь, но в 1961 году он был снова закрыт. Ценности были вывезены, колокола переданы в музей города Черкассы. На территории разместили туберкулезную больницу, затем интернат.

Возрождение Лебединского монастыря началось в 1992 году. Сейчас в стенах обители расположены две церкви, часовня, корпуса келий, а немного в стороне - комплекс хозяйственных построек. Все сооружения, за исключением северной стены, находятся в отличном состоянии. Монастырь принадлежит московскому патриархату.

Стародавній Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований на схід від села Лебедин у мальовничому та відокремленому місці, оточеному лісом та озерами.

Заснований черницями Магдалиною та Трифілією в 1779 році на землях князя Франциска Ксаверія Любомирського. Збереглося цілюще джерело, відкрите святителем Опанасом. У народі Джерело називають "Магдалинінським" на згадку про першу ігуменю монастиря.

Спочатку всі монастирські споруди були дерев'яними, але у ХІХ столітті більшу частину їх замінили кам'яними. Серед них Миколаївська церква (1800 рік) та Варваринська церква (1839 рік), яку зруйнували за радянських часів, але у 1990-х роках вона знову була відбудована. У 1837 році на місці дерев'яної було збудовано нову цегляну дзвіницю заввишки ...

Стародавній Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований на схід від села Лебедин у мальовничому та відокремленому місці, оточеному лісом та озерами.

Заснований черницями Магдалиною та Трифілією в 1779 році на землях князя Франциска Ксаверія Любомирського. Збереглося цілюще джерело, відкрите святителем Опанасом. У народі Джерело називають "Магдалинінським" на згадку про першу ігуменю монастиря.

Спочатку всі монастирські споруди були дерев'яними, але у ХІХ столітті більшу частину їх замінили кам'яними. Серед них Миколаївська церква (1800 рік) та Варваринська церква (1839 рік), яку зруйнували за радянських часів, але у 1990-х роках вона знову була відбудована. У 1837 році на місці дерев'яної було збудовано нову цегляну дзвіницю заввишки 34 метри, через яку було влаштовано головний вхід до монастиря (збереглася лише третина).

У 1929 році монастир було закрито, на його території утворили комуну "Червоний Жовтень", потім інтернат для безпритульних дітей, а згодом і для дітей репресованих. Під час Другої світової війни німецька влада відродила монастир, але у 1961 році він був знову закритий. Цінності було вивезено, дзвони передано до музею міста Черкаси. На території розмістили туберкульозну лікарню, а потім інтернат.

Відродження Лебединського монастиря почалося в 1992 році. Нині у стінах обителі розташовані дві церкви, каплиця, корпуси келій, а трохи осторонь - комплекс господарських споруд. Усі споруди, крім північної стіни, перебувають у відмінному стані. Монастир належить московському патріархату.