Аркада и две башни Карантина, а также остатки Андреевского бастиона - все, что осталось от оборонительных сооружений Одесской крепости.

Земляную крепость заложил в 1793-94 годах генерал Александр Суворов после разрушения турецкой крепости Хаджибей. Рядом с ней в 1807 году был построен карантин с длинной стеной и двумя баншнями по ее концам. Еще две стены спускались вниз, к Карантинной гавани. Крепость просуществовала менее 20 лет, была упразднена в 1811 году "как признанная неспособной к обороне" и передана Карантину.

Сейчас на месте суворовской крепости в Центральном парке культуры и отдыха имени Тараса Шевченко располагается стадион "Черноморец". Сохранилась часть аркады Карантинной стены, прилегающаяя к ней Пороховая башня, отдельно стоя ...

Аркада и две башни Карантина, а также остатки Андреевского бастиона - все, что осталось от оборонительных сооружений Одесской крепости.

Земляную крепость заложил в 1793-94 годах генерал Александр Суворов после разрушения турецкой крепости Хаджибей. Рядом с ней в 1807 году был построен карантин с длинной стеной и двумя баншнями по ее концам. Еще две стены спускались вниз, к Карантинной гавани. Крепость просуществовала менее 20 лет, была упразднена в 1811 году "как признанная неспособной к обороне" и передана Карантину.

Сейчас на месте суворовской крепости в Центральном парке культуры и отдыха имени Тараса Шевченко располагается стадион "Черноморец". Сохранилась часть аркады Карантинной стены, прилегающаяя к ней Пороховая башня, отдельно стоящая Мертвецкая башня (в ней был морг), а также Андреевский бастион Одесской крепости, на котором впоследствии была установлена Александровская колонна (1891 год).

Из аркады открывается живописная панорама морского порта.

Аркада та дві вежі Карантина, а також залишки Андріївського бастіону - все, що залишилося від оборонних споруд Одеської фортеці.

Земляну фортецю заклав у 1793-1794 роках генерал Олександр Суворов після руйнування турецької фортеці Хаджибей. Поруч із нею в 1807 році було збудовано карантин із довгою стіною та двома вежами по її кінцях. Ще дві стіни спускалися вниз, до Карантинної гавані. Фортеця проіснувала менше 20 років, була юридично ліквідована в 1811 році "як визнана нездатною до оборони" й передана Карантину.

Нині на місці суворовської фортеці у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташовується стадіон "Чорноморець". Збереглася частина аркади Карантинної стіни, прилегла до неї Порохова вежа, що окремо стоїть Мертвець ...

Аркада та дві вежі Карантина, а також залишки Андріївського бастіону - все, що залишилося від оборонних споруд Одеської фортеці.

Земляну фортецю заклав у 1793-1794 роках генерал Олександр Суворов після руйнування турецької фортеці Хаджибей. Поруч із нею в 1807 році було збудовано карантин із довгою стіною та двома вежами по її кінцях. Ще дві стіни спускалися вниз, до Карантинної гавані. Фортеця проіснувала менше 20 років, була юридично ліквідована в 1811 році "як визнана нездатною до оборони" й передана Карантину.

Нині на місці суворовської фортеці у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташовується стадіон "Чорноморець". Збереглася частина аркади Карантинної стіни, прилегла до неї Порохова вежа, що окремо стоїть Мертвецька вежа (у ній був морг), а також Андріївський бастіон Одеської фортеці, на якому згодом було встановлено Олександрівську колону (1891 рік).

З аркади відкривається мальовнича панорама морського порту.