Древнее Стольское городище площадью 250 гектаров расположено на высоком плато между селами Стольско, Илов и Дуброва. В VIII-X веках здесь располагалась столица летописного пленеми белых хорватов, которых считают предками нынешних галичан.

Белая Хорватия впервые упоминается в книге "Об управлении империей" императора Византии Константина Багрянородного. В 981-992 годах княжества хорватов были присоединены к Киевской Руси великим князем Владимиром Святославовичем. Стольско было разрушено и больше не поднялось до уровня города. В византийских источниках XVI веке Стольско упоминается как центр Галицкой митрополии.

С 2015 года археологические памятники Стольcка и окрестностей входят в состав Історико-культурного заповедника "Стольськое городище".

Це ...

Древнее Стольское городище площадью 250 гектаров расположено на высоком плато между селами Стольско, Илов и Дуброва. В VIII-X веках здесь располагалась столица летописного пленеми белых хорватов, которых считают предками нынешних галичан.

Белая Хорватия впервые упоминается в книге "Об управлении империей" императора Византии Константина Багрянородного. В 981-992 годах княжества хорватов были присоединены к Киевской Руси великим князем Владимиром Святославовичем. Стольско было разрушено и больше не поднялось до уровня города. В византийских источниках XVI веке Стольско упоминается как центр Галицкой митрополии.

С 2015 года археологические памятники Стольcка и окрестностей входят в состав Історико-культурного заповедника "Стольськое городище".

Центр городища с детинцем, окруженным оборонительными валами, находится на горе, которая возвышается над церковью Святой Параскевы в восточной части села. О древних сооружениях городища напоминают названия урочищ "Золотые ворота" и "Княжий колодец".

В соседнем селе Дуброва находятся центры языческих культов Стольського городища: Храм Солнца (или Жертвенный камень, Дырявец) и пещереный культовый комплекс белых хорватов. Последний представляет собой скалу с выдолбленными пещерами, в которых, возможно, сначала жили служители языческого культа, а после – монахи-христиане. В наши дни местные жители превратили кельи в погреба, поставили двери, повесили замки и хранят в них продукты.

Еще одно древнее святилище находится в селе Илов.

Стародавнє Стільське городище площею 250 гектарів розташоване на високому плато між селами Стільсько, Ілів та Дуброва. У VIII-X століттях тут розташовувалась столиця літописного полоненими білих хорватів, яких вважають предками нинішніх галичан.

Біла Хорватія вперше згадується у книзі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина Багрянородного. У 981-992 роках князівство хорватів було приєднане до Київської Русі великим князем Володимиром Святославичем. Стільсько було зруйновано і більше не піднялося рівня міста. У візантійських джерелах XVI столітті Стільсько згадується як центр Галицької митрополії.

З 2015 року археологічні пам'ятки Стільська та околиць входять до складу Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Ц ...

Стародавнє Стільське городище площею 250 гектарів розташоване на високому плато між селами Стільсько, Ілів та Дуброва. У VIII-X століттях тут розташовувалась столиця літописного полоненими білих хорватів, яких вважають предками нинішніх галичан.

Біла Хорватія вперше згадується у книзі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина Багрянородного. У 981-992 роках князівство хорватів було приєднане до Київської Русі великим князем Володимиром Святославичем. Стільсько було зруйновано і більше не піднялося рівня міста. У візантійських джерелах XVI столітті Стільсько згадується як центр Галицької митрополії.

З 2015 року археологічні пам'ятки Стільська та околиць входять до складу Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Центр городища з дитинцем, оточеним оборонними валами, знаходиться на горі, що підноситься над церквою Святої Параскеви у східній частині села. Про стародавні споруди городища нагадують назви урочищ "Золоті ворота" та "Княжа криниця".

У сусідньому селі Дуброва знаходяться центри язичницьких культів Стільського городища: Храм Сонця (або Жертвовий камінь, Дірявець) та печерений культовий комплекс білих хорватів. Останній є скелею з видовбаними печерами, в яких, імовірно, спочатку жили служителі язичницького культу, а потім – ченці-християни. У наші дні місцеві жителі перетворили келії на льохи, поставили двері, повісили замки та зберігають у них продукти.

Ще одне стародавнє святилище знаходиться у селі Ілів.