Городской краеведческий музей Знаменки основан в 1961 году как "Кобзарева светлица" по инициативе дальних родственниц поэта Тараса Шевченко - Екатерины и Антонины Красицких. С 2004 года краеведческий музей имеет официальный статус, а "Кобзарева светлица" функционирует как его филиал. Значительный вклад в развитие учреждения сделал другой потомок Шевченко – Вячеслав Шкода (у входа установлена мемориальная доска).

Экспозиции музея находятся в четырех комнатах. Они рассказывают об истории основания Знаменки в казацкие времена, ее развитии как станции на железной дороге Одесса – Харьков, культурных и общественных деятелей конца XIX – первой половины XX веков, событиях Второй мировой и современной российско-украинской войн. Центральным экспонатом з ...

Городской краеведческий музей Знаменки основан в 1961 году как "Кобзарева светлица" по инициативе дальних родственниц поэта Тараса Шевченко - Екатерины и Антонины Красицких. С 2004 года краеведческий музей имеет официальный статус, а "Кобзарева светлица" функционирует как его филиал. Значительный вклад в развитие учреждения сделал другой потомок Шевченко – Вячеслав Шкода (у входа установлена мемориальная доска).

Экспозиции музея находятся в четырех комнатах. Они рассказывают об истории основания Знаменки в казацкие времена, ее развитии как станции на железной дороге Одесса – Харьков, культурных и общественных деятелей конца XIX – первой половины XX веков, событиях Второй мировой и современной российско-украинской войн. Центральным экспонатом здесь является макет железнодорожной станции "Знаменка" и близлежащего городка начала XX века.

В экспозиции "Кобзарева светлица" ведущее место занимает ткацкий станок начала XX века. Также экспонируется коллекция украинских полотенец, предметы сельскохозяйственного труда и домашнего хозяйства, произведения сакрального искусства. Представлены картины члена Национального союза художников Украины Бориса Егорова, работы по природным материалам Антонины Красицкой, резьба по дереву мастеров Сергея Батюка и Николая Пунтуса, портреты Красицких работы знаменчанина Михаила Гришина.

Міський краєзнавчий музей Знам'янки заснований у 1961 році як "Кобзарева світлиця" з ініціативи дальніх родичок поета Тараса Шевченка – Катерини та Антоніни Красицьких. З 2004 року краєзнавчий музей має офіційний статус, а "Кобзарева світлиця" функціонує як його філія. Значний внесок у розвиток закладу зробив інший нащадок Шевченка – В’ячеслав Шкода (біля входу встановлено меморіальну дошку).

Експозиції музею розташовані у чотирьох кімнатах. Вони розповідають про історію заснування Знам'янки за козацьких часів, її розвиток як станції на залізниці Одеса – Харків, культурних і громадських діячів кінця XIX – першої половини XX століть, події Другої світової та сучасної російсько-української війн. Центральним експонатом ту ...

Міський краєзнавчий музей Знам'янки заснований у 1961 році як "Кобзарева світлиця" з ініціативи дальніх родичок поета Тараса Шевченка – Катерини та Антоніни Красицьких. З 2004 року краєзнавчий музей має офіційний статус, а "Кобзарева світлиця" функціонує як його філія. Значний внесок у розвиток закладу зробив інший нащадок Шевченка – В’ячеслав Шкода (біля входу встановлено меморіальну дошку).

Експозиції музею розташовані у чотирьох кімнатах. Вони розповідають про історію заснування Знам'янки за козацьких часів, її розвиток як станції на залізниці Одеса – Харків, культурних і громадських діячів кінця XIX – першої половини XX століть, події Другої світової та сучасної російсько-української війн. Центральним експонатом тут є макет залізничної станції "Знам'янка" та прилеглого містечка початку XX століття.

В експозиції "Кобзарева світлиця" чільне місце посідає ткацький верстат початку XX століття. Також експонується колекція українських рушників, предмети сільськогосподарської праці та домашнього господарства, твори сакрального мистецтва. Представлені картини члена Національної спілки художників України Бориса Єгорова, роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина тощо.