Панская усадьба в Лифино основана в первой половине XIX века семьей помещиков Хрущевых. Расположена в парке на холме над прудом на реке Ворожба. Известна благодаря пребыванию здесь выдающегося украинского поэта Тараса Шевченко.

Первоначально комплекс состоял из деревянного усадебного дома и одного флигеля в виде типичной слобожанской хаты на две половины. Рядом находился хозяйственный двор с деревянными службами, амбарами, конюшнями. Аллея вела через сад к деревянному мостику над прудом.

Летом 1859 тогдашний владелец усадьбы Дмитрий Хрущев в течение четырех дней принимал в гостях Тараса Шевченко, с которым познакомился накануне в Санкт-Петербурге. Поэт жил во флигеле, не сохранившемся до наших дней. Здесь он написал стихотворение "Ой на горе ромен цветет". О пребыв ...

Панская усадьба в Лифино основана в первой половине XIX века семьей помещиков Хрущевых. Расположена в парке на холме над прудом на реке Ворожба. Известна благодаря пребыванию здесь выдающегося украинского поэта Тараса Шевченко.

Первоначально комплекс состоял из деревянного усадебного дома и одного флигеля в виде типичной слобожанской хаты на две половины. Рядом находился хозяйственный двор с деревянными службами, амбарами, конюшнями. Аллея вела через сад к деревянному мостику над прудом.

Летом 1859 тогдашний владелец усадьбы Дмитрий Хрущев в течение четырех дней принимал в гостях Тараса Шевченко, с которым познакомился накануне в Санкт-Петербурге. Поэт жил во флигеле, не сохранившемся до наших дней. Здесь он написал стихотворение "Ой на горе ромен цветет". О пребывании поэта также напоминает вековая сосна Шевченко.

В 1880–1893 годах усадьба была перестроена и значительно расширена. Главное здание обложили кирпичом и оформили в стиле французского неоренессанса. Деревянный флигель также обложили кирпичом, а к югу от него построили еще один флигель. В северо-западном углу парадного двора на краю холма был возведен винный склад, напоминающий средневековый замок.

Несмотря на то, что усадьба Хрущевых внесена в Государственный реестр недвижимых памятников Украины по категории местного значения, здания находятся в плохом состоянии и остаются запущенными. К тому же в 2025 году главное здание сильно пострадало в результате удара российского дрона – пожар полностью уничтожил крышу и все деревянные архитектурные элементы.

Панська садиба в Лифиному заснована у першій половині XIX століття родиною поміщиків Хрущових. Розташована в парку на пагорбі над ставом на річці Ворожба. Відома завдяки перебуванню тут видатного українського поета Тараса Шевченка.

Початково комплекс складався з дерев'яного садибного будинку та одного флігеля у вигляді типової слобожанської хати на дві половини. Поруч містився господарський двір з дерев’яними службами, коморами, стайнями тощо. Алея вела через сад до дерев'яного містка над ставом.

Влітку 1859 року тодішній власник садиби Дмитро Хрущов протягом чотирьох днів приймав у гостях Тараса Шевченка, з котрим познайомився напередодні у Санкт-Петербурзі. Поет жив у флігелі, який не зберігся до наших днів. Тут він написав вірш "Ой на горі ромен цвіте&q ...

Панська садиба в Лифиному заснована у першій половині XIX століття родиною поміщиків Хрущових. Розташована в парку на пагорбі над ставом на річці Ворожба. Відома завдяки перебуванню тут видатного українського поета Тараса Шевченка.

Початково комплекс складався з дерев'яного садибного будинку та одного флігеля у вигляді типової слобожанської хати на дві половини. Поруч містився господарський двір з дерев’яними службами, коморами, стайнями тощо. Алея вела через сад до дерев'яного містка над ставом.

Влітку 1859 року тодішній власник садиби Дмитро Хрущов протягом чотирьох днів приймав у гостях Тараса Шевченка, з котрим познайомився напередодні у Санкт-Петербурзі. Поет жив у флігелі, який не зберігся до наших днів. Тут він написав вірш "Ой на горі ромен цвіте". Про перебування поета також нагадує вікова сосна Шевченка.

У 1880-1893 роках садиба була перебудована і значно розширена. Головний будинок обклали цеглою та оздобили у стилі французького неоренесансу. Дерев’яний садибний будинок також обклали цеглою, а на південь від нього збудували ще один флігель. У північно-західному куті парадного двору на краю пагорба збудували винний склад, що нагадує середньовічний замок.

Попри те, що садиба Хрущових внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення, будівлі перебувають у поганому стані та залишаються занедбаними. До того ж у 2025 році головний будинок сильно постраждав унаслідок удару російського дрона – пожежа повністю знищила дах і всі дерев'яні архітектурні елементи.