Дворцово-парковый комплекс в Корсуне, на островах посреди реки Рось, основал в 1782 году князь Станислав Понятовский как собственную летнюю резиденцию.

Дворец Понятовского был построен в 1787-1789 годах на основе старой польской крепости князей Вишневецких, которая, в свою очередь, создавалась на городище древнерусского Корсуня. Проект дворца в стиле неоготики разработали архитекторы Жан-Анри Мюнц и Ян Линдсей.

Новый владелец дворца князь Павел Лопухин в середине XIX века значительно изменил его архитектуру, придав ему черты российского романтизма с элементами неоготики и классицизма. Последними владельцами корсунской усадьбы были князья Лопухины-Демидовы.

После советско-украинской войны усадьба чудом сохранилась, по сей день дожила почти без изменений. Известный силуэ ...

Дворцово-парковый комплекс в Корсуне, на островах посреди реки Рось, основал в 1782 году князь Станислав Понятовский как собственную летнюю резиденцию.

Дворец Понятовского был построен в 1787-1789 годах на основе старой польской крепости князей Вишневецких, которая, в свою очередь, создавалась на городище древнерусского Корсуня. Проект дворца в стиле неоготики разработали архитекторы Жан-Анри Мюнц и Ян Линдсей.

Новый владелец дворца князь Павел Лопухин в середине XIX века значительно изменил его архитектуру, придав ему черты российского романтизма с элементами неоготики и классицизма. Последними владельцами корсунской усадьбы были князья Лопухины-Демидовы.

После советско-украинской войны усадьба чудом сохранилась, по сей день дожила почти без изменений. Известный силуэт дворца Понятовского создают килеобразные кокошники, над которыми возвышаются башни-бельведеры. Рядом находится большой трехэтажный флигель (1782-1783), который сочетался с дворцом Ордерной галереей. Въездные ворота в форме французской оборонительной архитектуры построены в середине XIX века (в подвалах работает кафе). Сохранились другие усадебные постройки: служебный корпус, "швейцарский дом", православная часовня.

Большую часть Коцюбинского острова сейчас занимает роскошный ландшафтный парк (площадь 100 гектаров, 80 видов деревьев и кустарников) с мостиками, беседками, скульптурами и романтическим гротом. Особенно он хорош весной, во время цветения сирени.

В советское время в помещении дворца Понятовского разместили экспозицию музея истории Корсунь-Шевченковской битвы. На площадке перед дворцом экспонировалась выставка военной техники. В апреле 2022 года на заседании научно-методического совета Корсунь-Шевченковского заповедника было принято решение о демонтаже экспозиции музея истории Корсунь-Шевченковской битвы и изменении его названия на "Милитарный музей" с созданием новой экспозиции во дворце Понятовского.

В новой экспозиции представлены работы художников разных времен и разных направлений, стилей, техник. Это, в частности, работы неизвестных нам итальянских скульпторов ХVІІІ века (в свое время они украшали дворец), итальянского гравера Доменико Кунего, украинского художника Ивана Сошенко, итальянского скульптора Луиджи Йорини, венгерского художника Сигизмунда Бубикса, литография с работы местного художника Геронтия Бондаренко и украинских художников ХХ-ХХІ веков Николая Прокопенко, Бориса Федоренко, Сергея Шишко, Андрея Чебыкина, Сергея Дуплия, Оксаны Тимков.

В экспозиции можно увидеть проекты дворца и дворцового ансамбля, оригиналы которых хранятся в Кабинете рисунков Библиотеки Варшавского университета; фотографии интерьеров дворца конца XIX – начала XX века; копии рисунков и литографий ХVІІІ и ХІХ веков, в частности, Жана-Анри Мюнца, польского художника Наполеона Орды, Ваничека, французских литографов Франсуа-Жозефа Дюпрессуара и Евгения Гюго, польского художника Адольфа Козарского.

В отдельном зале представлены изделия фарфора и керамики из коллекции гражданки Канады Елены Берикул-Криворучко, которые представляют 20 стран мира. Больше всего изделий из Англии, Японии, Китая, Италии, Германии, США, Франции. Отдельный зал отведен сакральному искусству, где среди других икон будет представлена икона иконописца Григория Стеценко, отца композитора Кирилла Стеценко, и иконы, отреставрированные художницей, иконописцем Оксаной Тимков.

Экспозицию дополняют музейные предметы обихода, характеризующие эпоху ХVІІІ – ХІХ века.

Палацово-парковий комплекс у Корсуні, на островах посеред річки Рось, заснував у 1782 році князь Станіслав Понятовський як власну літню резиденцію.

Палац Понятовського було збудовано в 1787-1789 роках на основі старої польської фортеці князів Вишневецьких, що у свою чергу створювалася на городищі давньоруського Корсуня. Проєкт палацу в стилі неоготики розробили архітектори Жан-Анрі Мюнц та Ян Ліндсей.

Новий власник палацу князь Павло Лопухін в середині ХІХ століття значно змінив його архітектуру, надавши йому рис російського романтизму з елементами неоготики та класицизму. Останніми власниками корсунської садиби були князі Лопухіни-Демидови.

Після радянсько-української війни садиба дивом збереглася, донині дожила майже без змін. Відомий силует палацу Понятовського ство ...

Палацово-парковий комплекс у Корсуні, на островах посеред річки Рось, заснував у 1782 році князь Станіслав Понятовський як власну літню резиденцію.

Палац Понятовського було збудовано в 1787-1789 роках на основі старої польської фортеці князів Вишневецьких, що у свою чергу створювалася на городищі давньоруського Корсуня. Проєкт палацу в стилі неоготики розробили архітектори Жан-Анрі Мюнц та Ян Ліндсей.

Новий власник палацу князь Павло Лопухін в середині ХІХ століття значно змінив його архітектуру, надавши йому рис російського романтизму з елементами неоготики та класицизму. Останніми власниками корсунської садиби були князі Лопухіни-Демидови.

Після радянсько-української війни садиба дивом збереглася, донині дожила майже без змін. Відомий силует палацу Понятовського створюють кілеподібні кокошники, над якими височіють вежі-бельведери. Поруч знаходиться великий триповерховий флігель (1782-1783 роки), який поєднувався з палацом Ордерною галереєю. В'їзна брама в формі французької оборонної архітектури зведена в середині XIX століття (у підвалах працює кафе). Збереглися інші садибні будівлі: службовий корпус, "швейцарський будинок", православна каплиця.

Більшу частину острова Коцюбинського зараз займає розкішний ландшафтний парк (площа 100 гектарів, 80 видів дерев та чагарників) із містками, альтанками, скульптурами та романтичним гротом. Особливо він гарний навесні, під час цвітіння бузку.

В радянський час в приміщенні палацу Понятовського розмістили експозицію музею історії Корсунь-Шевченківської битви. На майданчику перед палацом експонувалася виставка військової техніки. В квітні 2022 року на засіданні науково-методичної ради Корсунь-Шевченківського заповідника було ухвалено рішення про демонтаж експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви і зміни його назви на "Мілітарний музей" зі створенням нової експозиції в палаці Понятовського.

В новій експозиції представлені роботи митців різних часів і різних напрямків, стилів, технік. Це, зокрема, роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття (свого часу вони прикрашали палац), італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка,  італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Сигізмунда Бубікса, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка й українських митців ХХ-ХХІ століття Миколи Прокопенка, Бориса Федоренка, Сергія Шишка, Андрія Чебикіна, Сергія Дуплія, Оксани Тимків.

Також можна побачити проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в Кабінеті малюнків Бібліотеки Варшавського університету; світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ – початку ХХ століття; копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема, Жана-Анрі Мюнца, польського художника Наполеона Орди, Ванічека, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюго, польського художника Адольфа Козарського.

В окремій залі експонуються вироби порцеляни й кераміки з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, що презентують 20 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Італії, Німеччини, США, Франції. Окремий зал також присвячений сакральному мистецтву, де серед інших ікон представлена ікона іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка, та ікони, відреставровані художницею, іконописцем Оксаною Тимків.

Експозицію доповнюють музейні предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ – ХІХ століття.

Експозиція мілітарного музею створена в 11 залах третього поверху флігеля палацу. У першій залі мілітарного музею розкриваються дві теми: "Перша світова війна в українському вимірі", "Збройна боротьба під час Української революції 1917–1921 років і визвольних змагань 1920–1930-х років за утворення та збереження незалежної української держави".  Наступні чотири зали експозиції присвячені історії Другої світової війни в українському вимірі. Значна увага буде приділена висвітленню національного руху опору. Частина шостого залу присвячена подіям Революції Гідності. В наступних експозиційних залах репрезентовані події російсько-української війни. Остання зала експозиції – Пантеон Слави корсунців, котрі загинули на російсько-українській війні, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та європейське майбутнє України.