Бышев

Село Бышев на речке Лупа расположено в 50 километрах к юго-западу от Киева, между Фастовом и Макаровым. Административно входит в состав Фастовского района Киевской области.

Возникновение древнерусского поселения на месте современного Бышева приходится на время сооружения Змиевых валов, когда оно стало частью Ирпенско-Здвижевской линии обороны Киевской земли.

Возрождение поселения после монголо-татарского нашествия началось в конце XV века, когда оно принадлежало старинному роду Полозов. В документах название Бышева впервые встречается в 1509 году. В XVI-XVII веках Бышев находился в собственности польских шляхтичей Харлинских. Во времена Казатчины Бышев был сотенным городком Белоцерковского полка, затем входил во владения гетманов Выговского и Тетери, но впоследствии вернулся ...

Село Бышев на речке Лупа расположено в 50 километрах к юго-западу от Киева, между Фастовом и Макаровым. Административно входит в состав Фастовского района Киевской области.

Возникновение древнерусского поселения на месте современного Бышева приходится на время сооружения Змиевых валов, когда оно стало частью Ирпенско-Здвижевской линии обороны Киевской земли.

Возрождение поселения после монголо-татарского нашествия началось в конце XV века, когда оно принадлежало старинному роду Полозов. В документах название Бышева впервые встречается в 1509 году. В XVI-XVII веках Бышев находился в собственности польских шляхтичей Харлинских. Во времена Казатчины Бышев был сотенным городком Белоцерковского полка, затем входил во владения гетманов Выговского и Тетери, но впоследствии вернулся к Харлинским.

В 1775 году польский король Станислав Август Понятовский предоставил Бишеву статус местечка, здесь регулярно проводились ярмарки. Во второй половине XIX века Бышев стал волостным центром.

Во время Украинской революции власти в городке много раз менялись. Голодомор 1932-1933 годов унес жизни полутора тысяч бышевцев. В годы Второй мировой войны в Бышеве действовала подпольная организация ОУН.

Среди памятников архитектуры сохранились здания больницы (конец XIX века), земского училища (1909 год), административное здание (вторая половина 30-х годов), остатки городища и Змиевых валов.

В марте 2022 года село Бышев пострадало в результате российского ракетного удара.

Село Бишів на річці Лупа розташоване за 50 кілометрів на південний захід від Києва, між Фастовом і Макаровим. Адміністративно входить до складу Фастівського району Київської області.

Виникнення давньоруського поселення на місці сучасного Бишева припадає на час спорудження Змієвих валів, коли воно стало частиною Ірпінсько-Здвижівської лінії оборони Київської землі.

Відродження поселення після монголо-татарської навали почалося наприкінці XV століття, коли воно належало старовинному роду Полозів. У документах назва Бишева вперше зустрічається у 1509 році. У XVI-XVII століттях Бишів перебував у власності польських шляхтичів Харлінських. За часів Козаччини Бишів був сотенним містечком Білоцерківського полку, потім входив до маєтностей гетьманів Виговського і Тетері, але згодом п ...

Село Бишів на річці Лупа розташоване за 50 кілометрів на південний захід від Києва, між Фастовом і Макаровим. Адміністративно входить до складу Фастівського району Київської області.

Виникнення давньоруського поселення на місці сучасного Бишева припадає на час спорудження Змієвих валів, коли воно стало частиною Ірпінсько-Здвижівської лінії оборони Київської землі.

Відродження поселення після монголо-татарської навали почалося наприкінці XV століття, коли воно належало старовинному роду Полозів. У документах назва Бишева вперше зустрічається у 1509 році. У XVI-XVII століттях Бишів перебував у власності польських шляхтичів Харлінських. За часів Козаччини Бишів був сотенним містечком Білоцерківського полку, потім входив до маєтностей гетьманів Виговського і Тетері, але згодом повернувся до Харленських.

У 1775 році польський король Станіслав Август Понятовський надав Бишеву статус містечка, тут регулярно проводилися ярмарки. У другій половині XIX століття Бишів став волосним центром.

Під час Української революції влада у містечку багато разів змінювалася. Голодомор 1932-1933 років забрав життя півтори тисячі бишівців. У роки Другої світової війни у Бишеві діяла підпільна організація ОУН.

Серед пам'яток архітектури збереглися будівлі лікарні (кінець XIX століття), земського училища (1909 рік), адміністративний будинок (друга половина 1930-х років), залишки городища та Змієвих валів.

У березні 2022 року село Бишів постраждало внаслідок російського ракетного удару.