Витачов

Старинное село Витачов расположено на высоком правом берегу Днепра, рядом с Трипольем, в 60 километрах к юго-востоку от Киева. Административно входит в состав Украинской городской громады Обуховского района Киевской области.

Витачов является одним из самых древних сел Киевщины. Впервые оно упоминается в трактате "Об управлении империей" императора Византии Константина VII Багрянородного в 957 году как Витичев, в других исторических хрониках фигурирует как Уветичи.

По одной из версий, название Витачова может происходить от имени короля остготов Витимира. В центральной части села находится гора Красуха искусственного происхождения, которая считается курганом времен Антского царства. Некоторые исследователи полагают, что курган был насыпан в 375 году на месте гибели и ...

Старинное село Витачов расположено на высоком правом берегу Днепра, рядом с Трипольем, в 60 километрах к юго-востоку от Киева. Административно входит в состав Украинской городской громады Обуховского района Киевской области.

Витачов является одним из самых древних сел Киевщины. Впервые оно упоминается в трактате "Об управлении империей" императора Византии Константина VII Багрянородного в 957 году как Витичев, в других исторических хрониках фигурирует как Уветичи.

По одной из версий, название Витачова может происходить от имени короля остготов Витимира. В центральной части села находится гора Красуха искусственного происхождения, которая считается курганом времен Антского царства. Некоторые исследователи полагают, что курган был насыпан в 375 году на месте гибели известного готского короля Германариха по приказу его преемника Витимира, что и дало начало поселению.

Во времена Киевской Руси город Витичев был важным портом на Днепре, где останавливались купеческие караваны, двигавшиеся по торговому пути "из варягов в греки" (городище находится на горе Окип в северной части села, частично застроено).

Вблизи Витачова в 1096 году князь Киевский Святополк Изяславич основал город Святополч (Новгород Святополчий), куда переселил жителей разрушенного половцами города Юрьева (городище находящегося в 1,5 километрах южнее села, сохранились следы старых валов). После монголо-татарского нашествия жизнь в Витачове возобновилась в XV веке.

Самым посещаемым местом Витачова является гора Могила или Княжий шпиль. По легенде, именно здесь в 1100 году состоялся Витичевский съезд князей, на котором был заключен мир между Святополком Изяславичем, Владимиром Мономахом, Давидом и Олегом Святославичами. В 1991 году под руководством Украинской Духовной Республики во главе с Олесем Бердником на горе была построена деревянная часовня по собственноручному проекту Тараса Шевченко. Тогда же была сооружена деревянная мельница. Это одна из лучших панорамных площадок на правобережье Киевской области.

День села Витачова отмечается в последнюю субботу сентября или на праздник Воздвижения Креста Господня.

Старовинне село Витачів розташоване на високому правому березі Дніпра, поруч із Трипіллям, за 60 кілометрів на південний схід від Києва. Адміністративно входить до складу Української міської громади Обухівського району Київської області.

Витачів є одним із найдавніших сіл Київщини. Вперше воно згадується у творі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина VII Багрянородного у 957 році як Витичів, в інших історичних хроніках фігурує як Уветичі.

За однією з версій, назва Витачева може походити від імені короля остготів Витимира. В центральній частині села знаходиться гора Красуха штучного походження, яка вважається курганом часів Антського царства. Деякі дослідники вважають, що курган був насипаний у 375 році на місці загибелі відомого готського короля Г ...

Старовинне село Витачів розташоване на високому правому березі Дніпра, поруч із Трипіллям, за 60 кілометрів на південний схід від Києва. Адміністративно входить до складу Української міської громади Обухівського району Київської області.

Витачів є одним із найдавніших сіл Київщини. Вперше воно згадується у творі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина VII Багрянородного у 957 році як Витичів, в інших історичних хроніках фігурує як Уветичі.

За однією з версій, назва Витачева може походити від імені короля остготів Витимира. В центральній частині села знаходиться гора Красуха штучного походження, яка вважається курганом часів Антського царства. Деякі дослідники вважають, що курган був насипаний у 375 році на місці загибелі відомого готського короля Германаріха за наказом його наступника Витимира, що і дало початок поселенню.

За часів Київської Русі місто Витичів було важливим портом на Дніпрі, де зупинялися купецькі каравани, що рухалися торговим шляхом "із варягів у греки" (городище знаходиться на горі Окіп у північній частині села, частково забудоване).

Поблизу Витачева у 1096 році князь Київський Святополк Ізяславич заснував місто Святополч (Новгород Святополчий), куди переселив мешканців зруйнованого половцями міста Юр'їва (городище знаходиця за 1,5 кілометри південніше села, збереглися сліди старих валів). Після монголо-татарської навали життя у Витачеві відновилося у XV столітті.

Найвідвідуванішим місцем Витачева є гора Могила або Княжий шпиль. За легендою, саме тут у 1100 році відбувся Витичівський з'ззд князів, на якому було укладено мир між Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом, Давидом і Олегом Святославичами. В 1991 році під проводом Української Духовної Республіки на чолі з Олесем Бердником на горі було споруджено дерев'яну каплицю за власноручним проєктом Тараса Шевченка. Тоді ж було збудовано дерев'яний млин. Це один із найкращих панорамних майданчиків на правобережжі Київщини.

День села Витачева святкується в останню суботу вересня або на свято Воздвиження Хреста Господнього.