Бурштын

Промышленный галицкий город Бурштын расположен в пойменной долине реки Гнила Липа, среди невысоких холмов этнографического региона Ополье, между Ивано-Франковском и Львовом, в 20 километрах к северо-западу от Рогатина.

В середине XV века на этом месте существовало поселение Новое Село. В 1554 году оно перешло в собственность галицкого старосты Николая Синявского, получило статус местечка и нынешнее название. По мнению краеведов, название города Бурштын не связано с одноименным драгоценным камнем (янтарем), а возникло во время постройки местного замка немецкими строителями, которые называли его "burg stein", то есть "каменный замок".

В 1774 году был построен костел Святой Троицы для монашеского ордена Тринитариев (сейчас принадлежит римско-католической общ ...

Промышленный галицкий город Бурштын расположен в пойменной долине реки Гнила Липа, среди невысоких холмов этнографического региона Ополье, между Ивано-Франковском и Львовом, в 20 километрах к северо-западу от Рогатина.

В середине XV века на этом месте существовало поселение Новое Село. В 1554 году оно перешло в собственность галицкого старосты Николая Синявского, получило статус местечка и нынешнее название. По мнению краеведов, название города Бурштын не связано с одноименным драгоценным камнем (янтарем), а возникло во время постройки местного замка немецкими строителями, которые называли его "burg stein", то есть "каменный замок".

В 1774 году был построен костел Святой Троицы для монашеского ордена Тринитариев (сейчас принадлежит римско-католической общине). В 1824 году на средства графа Игнация Скарбека возведена церковь Воздвижения Честного Креста. На старом кладбище Бурштына сохранилась еще одна архитектурная достопримечательность города – часовня-усыпальница семей Скарбеков и Яблоновских в 1813 году. Нынешнее архитектурное лицо города сформировалось в 1960-1970-х годах при строительстве Бурштынской ТЭС на жилищно-бытовой инфраструктуры для его работников.

Значительная часть долины Гнилой Липы сейчас затоплена Бурштынским водохранилищем площадью более 1260 гектаров. Благодаря подогреву от электростанции водоем не замерзает зимой и создает особый микроклимат у своих берегов. Бурштынское водохранилище является объектом бердвотчинга, поскольку здесь часто гнездятся редкие перелетные птицы.

Промислове галицьке місто Бурштин розташоване у заплавній долині річки Гнила Липа, серед невисоких пагорбів етнографічного регіону Опілля, між Івано-Франківськом та Львовом, за 20 кілометрів на північний захід від Рогатина.

У середині XV століття на цьому місці існувало поселення Нове Село. У 1554 році воно перейшло у власність галицького старости Миколи Синявського, отримало статус містечка та нинішню назву. На думку краєзнавців, назва міста Бурштин не пов'язана з однойменним дорогоцінним каменем, а виникла під час побудови місцевого замку німецькими будівельниками, які називали його "burg stein", тобто "кам'яний замок".

У 1774 році був побудований костел Святої Трійці для монашого ордену Тринітаріїв (зараз належить римо-католицькій громаді). В 1 ...

Промислове галицьке місто Бурштин розташоване у заплавній долині річки Гнила Липа, серед невисоких пагорбів етнографічного регіону Опілля, між Івано-Франківськом та Львовом, за 20 кілометрів на північний захід від Рогатина.

У середині XV століття на цьому місці існувало поселення Нове Село. У 1554 році воно перейшло у власність галицького старости Миколи Синявського, отримало статус містечка та нинішню назву. На думку краєзнавців, назва міста Бурштин не пов'язана з однойменним дорогоцінним каменем, а виникла під час побудови місцевого замку німецькими будівельниками, які називали його "burg stein", тобто "кам'яний замок".

У 1774 році був побудований костел Святої Трійці для монашого ордену Тринітаріїв (зараз належить римо-католицькій громаді). В 1824 році коштом графа Ігнація Скарбека зведена церква Воздвиження Чесного Хреста. На старому цвинтарі Бурштина збереглася ще одна архітектурна пам'ятка міста – каплиця-усипальниця родин Скарбеків та Яблоновських 1813 року. Нинішнє архітектурне обличчя міста сформувалося у 1960-1970-х роках, під час будівництва Бурштинської ТЕС на житлово-побутової інфраструктури для її працівників.

Значна частина долини Гнилої Липи зараз затоплена Бурштинським водосховищем площею понад 1260 гектарів. Завдяки підігріву від електростанції водойма не замерзає взимку та створює особливий мікроклімат біля своїх берегів. Бурштинське водосховище є об'єктом бьордвотчингу, оскільки тут часто гніздяться рідкісні перелітні птахи.