Волиця

Село Волица расположено на выезде из Мостиски в сторону польской границы, в 10 километрах от погранперехода "Шегини".

В документах впервые упоминается в 1433 году как Титова Воля. Названо по имени шляхтича Тита, которому король Владислав Ягайло предоставил право на основание села.

После эпидемии холеры, разразившейся в конце XVI века, село было возрождено на новом месте польскими колонистами уже как Ляцка Воля. Нынешнее название Волица носит с 1947 года.

Сохранилась церковь Благовещения Пресвятой Богородицы (1840 год) и костел Святого Иосифа (1928 год).

Село Волиця розташоване на виїзді з Мостиськи в бік польського кордону, в 10 кілометрах від прикордонного переходу "Шегині".

В документах вперше згадується в 1433 році як Титова Воля. Назване по імені шляхтича Тита, якому король Владислав Ягайло надав право на заснування села.

Після епідемії холери, що вибухнула в кінці XVI сторіччя, село було відроджене на новому місці польськими колоністами вже як Ляцька Воля. Нинішню назву Волиця носить з 1947 року.

Збереглася церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (1840 рік) та костел Святого Йосипа (1928 рік).