Вовчик

Село Вовчик на левом берегу реки Сула расположено в 15 километрах к северо-востоку от Лубен. Административно входит в состав Лубенской громады Лубенского района Полтавской области.

По легенде, село было основано старым казаком Хамулой на косе при впадении в Сулу речки Сулицы, но позже было перенесено на противоположный берег Сулы. Первое письменное упоминание датируется 1658 годом, когда Вовчик числился в составе Лубенской сотни Лубенского полка.

В середине XVIII века Вовчик принадлежал частично помещику Иваницкому, а частично Мгарскому монастырю. В 1881 году была построена Михайловская церковь (не сохранилась). По состоянию на начало XX века в Вовчике были имения двух помещиков: Марии Соколовской и Игната ...

Село Вовчик на левом берегу реки Сула расположено в 15 километрах к северо-востоку от Лубен. Административно входит в состав Лубенской громады Лубенского района Полтавской области.

По легенде, село было основано старым казаком Хамулой на косе при впадении в Сулу речки Сулицы, но позже было перенесено на противоположный берег Сулы. Первое письменное упоминание датируется 1658 годом, когда Вовчик числился в составе Лубенской сотни Лубенского полка.

В середине XVIII века Вовчик принадлежал частично помещику Иваницкому, а частично Мгарскому монастырю. В 1881 году была построена Михайловская церковь (не сохранилась). По состоянию на начало XX века в Вовчике были имения двух помещиков: Марии Соколовской и Игната Коломыя.

Во время советской коллективизации и Голодомора село оказало организованное сопротивление большевистским оккупантам и было внесено на так называемую "черную доску", что предполагало полное изъятие продовольствия у всех селян и тотальный голод.

В поздние советские времена в селе активно развивалась социальная инфраструктура.

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гн ...

Село Вовчик на лівому березі річки Сула розташоване за 15 кілометрів на північний схід від Лубен. Адміністративно входить до складу Лубенської громади Лубенського району Полтавської області.

За легендою, село було засноване старим козаком Хамулою на косі при впадінні в Сулу річки Сулиці, але пізніше було перенесене на протилежний берег Сули. Перша письмова згадка датується 1658 роком, коли Вовчик числився у складі Лубенської сотні Лубенського полку.

У середині XVIII століття Вовчик належав частково поміщику Іваницькому, а частково Мгарському монастирю. У 1881 році було побудовано Михайлівську церкву (не збереглася). Станом на початок XX століття У Вовчику були маєтки двох поміщиків: Марії Соколовської та Гната Коломия.

Під час радянської колективізації та Голодомору село вчинило організований опір більшовицьким окупантам та було внесено на так звану "чорну дошку", що передбачало повне вилучення харчів в усіх селян і тотальний голод.

У пізні радянські часи в селі активно розвивалася соціальна інфраструктура.